Саченко Артур Вікторович

Народився в м. Запоріжжя 23 вересня 1984 року.

В дитинстві ходив в один із дитячих садочків Заводського району м. Запоріжжя, закінчив 33 школу.

З 2000 року по 2004 навчався в Металургійному технікуму Запорізької державної інженерної академії.

Пройшов на відмінно практику у Відкритому акціонерному металургійному комбінаті "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", де з 2004 почав свою роботу слюсарем-ремонтником, а згодом працював інженером- технологом.

В період з 2004 по 2005 служив в Збройних Силах України. Повернувшись на комбінат, в період з 2005 по 2010, паралельно навчався в Запорізькій державній інженерній академії, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Металургійне обладнання" та здобув кваліфікацію інженера-механіка (магістр). В період з 2010 по 2011 на комбінаті навчався і отримав свідоцтво по професії "Електрогазозварювальника". З 2017 року Артура переведено в Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС", де він також займав посаду інженера-технолога.

В 2020 був нагороджений на роботі Почесною грамотою за високі трудові результати.

Артур був не конфліктним та працьовитим МАЙСТРОМ НА ВСІ РУКИ, генератором нових ідей. Просту річ перетворював на багатофункціональний пристрій високого класу, який він сам проєктував. Був чудовим сім'янином. Полюбляв рибалку, захоплювався акваріумористикою, ремонтував автомобіль, робив самостійно ремонт в квартирі.

24.02.2022 був призваний по мобілізації до лав Збройних Сил України, де проходив службу в 55 окремій артилерійській бригаді "Запорізька Січ" військової частини А 1978 м. Запоріжжя. Займав посаду "Номер обслуги 2 артилерійської батареї 1 артилерійського дивізіону".

З 25.02.2022 був направлений на "нуль"...спочатку як артелирист, а згодом, прийнявши рішення перейти в піхоту, направився зі своїми побратимами в м. Маріуполь Донецької області, де поблизу підприємства "Азовсталь", при виконанні бойового завдання 18.04.2022, отримавши тяжкі поранення не сумісні з життям, загинув.

Нагороджений посмертно Орденом "За мужність" 3 ступеня.

Останні слова, що сказав Артур своїй дружині: "Сподіваюсь, що все це не даремно..."

Артур залишився ЯНГОЛОМ НАЗАВЖДИ!

"Пишаюсь, кохаю, завжди пам'ятаю!" - ці слова написані на місці похованні Артура, на прапорцях, що стоять в м. Києві та в Запоріжжі.