Дмитро народився на Дніпропетровщині, в селі Хороше. Навчався у Хорошівській загальноосвітній школі.

Закінчивши 9 класів вступив до Коледжу електрифікації та автоматизації сільського господарства, за професією технік-електрик.

Отримавши диплом, став працювати. У 2016 році прийнятий на роботу ШУ Першотравенське шахта Степова УПР-1-прохідник.

Пропрацювавши майже рік, був призваним на строкову службу у 2017 році.

Після служби повернувся до роботи.

Було у Діми все для щастя – велика дружна родина, кохана дівчина, улюблена робота, захоплення. А ще – багато мрій, якими він ділився лише з найріднішими. І все це зруйнувала війна…

11 березня 2022 року став на захист України.

Завжди говорив: «У мене все добре! Не хвилюйтеся!».

Війна продовжувалася... Дмитро з коханою Наталією не стали відкладати життя. 3-го серпня 2022 року вони одружилися. Разом мріяли про дітей, вірили в Перемогу і у довге щасливе мирне життя.

1 травня приїхав додому на коротку відпустку. Повідомив, що переводять на Донецький напрямок. Проводжали, навіть подумати не могли, що це востаннє.

Зателефонував, коли прибув на місце, повідомив, що йде на завдання, 4 дні не буде виходити на зв’язок.

Рідні так і не дочекалися дзвінка.

Дзвінок був з військомату... Трапилось найгірше.

Батьки втратили сина, сестра – брата, вагітна дружина – чоловіка. Дмитро так і не дочекався появи первістка...

Молодший сержант, Легкошкур Дмитро, загинув 13 травня 2024 року поблизу н.п. Урожайне, Донецької області. Захиснику назавжди 26 років.