Про Героя
- Дата народження13 травня 1993 р.
- Дата мобілізації20 червня 2024 р.
- Дата загибелі6 серпня 2024 р.
- Вік ГерояНазавжди 31 р.
- Місце служби244 окремий батальйон 112 окремої бригади ТрО
Підписатись на пам'ятні події Героя
Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.
Чайка Дмитро Олександрович народився 13 травня 1993 року та виріс у місті Києві. У 2007 році закінчив середню загальноосвітню школу № 225 міста Києва. Після здобуття середньої освіти продовжив навчання у Київському геологорозвідувальному технікумі.
У цивільному житті Дмитро присвятив себе службі людям — працював сержантом служби цивільного захисту ДСНС міста Києва, обіймав посаду старшого респіраторника 21-ї державної пожежно - рятувальної частини. Був відданим своїй справі, відповідальним і надійним фахівцем, якого поважали колеги.
Активно займався спортом, брав участь у змаганнях з футболу, баскетболу, тенісу. Неодноразово представляв свій підрозділ у професійних змаганнях «Найсильніший пожежний-рятувальник», де здобував призові місця та нагороди. Вів здоровий спосіб життя, був фізично витривалим і загартованим.
За характером Дмитро був відповідальним, дисциплінованим, ініціативним, чесним і товариським. Його вирізняли доброта, щирість, готовність прийти на допомогу та підтримати у складну хвилину. Він був люблячим сином, турботливим батьком і братом, надійним другом.
20 червня 2024 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у складі 244-го окремого батальйону територіальної оборони 112 окремої бригади ТРО Збройних сил України на посаді кулеметника 3 стрілецького взводу 3 стрілецького відділення 1 стрілецької роти. З перших днів служби проявив себе як мужній, рішучий і відданий воїн, який до останнього залишався вірним військовій присязі та Українському народові.
Як згадує мати, він пішов захищати Україну, бо серце веліло. Перед відправленням сказав: «Хто, як не я», та запевнив: «Мамуль, я вернусь…». Ці слова назавжди залишилися болем і водночас гордістю для рідних.
06 серпня 2024 року Дмитро Чайка героїчно загинув під час виконання бойового завдання в селі Іванівське Бахмутського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу.
Похований у місті Носівка Ніжинського району Чернігівської області.
За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений:
• Указом Президента України нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
• За розпорядженням Київського міського голови нагороджений відзнакою «Честь. Слава. Держава» (посмертно).
Світла пам’ять про Дмитра назавжди залишиться в серцях рідних, друзів і всіх, хто його знав. Його життя стало прикладом відданості, честі та любові до України.


