З листопада 2011 проходив строкову службу у Львові. Сказав, що в армії багато що переоцінив в своєму житті. Працював в лавах ДСНС, УДО, в ТОВ "Індиго М'юзік Київ". Завжди був готовий допомогти друзям і знайомим будь в чому, чи то перевезти речі на нову квартиру, чи допомогти грошима на операцію. "Все буде добре" впевнено казав хрещеній після чергового обстрілу, коли забіг до неї погрітись з блокпоста поруч з її будинком, і так заспркоював бухгалтерку зі своєї довоєнної роботи, яка відносилась до нього як до своєї дитини, бо мала такуж дочку 92 р.н. 24 лютого 2022 зранку, дізнавшись про початок вторгнення, пішов до воєнкомату та був зарахований до лав ТРО м. Києва. Чергував на блокпостах міста. Тут від товариша з'явився у нього позивний: Лимон. Ходив мовчазний і серйозний, от Олег і почав казать: що ти завжди "кислий" як лимон. Так і прилипло псевдо. Олег загинув, а Женя згодом хотів змінить позивний, але в пам'ять про загиблого Олега не зміг. В травні 22 року була перша ротація на схід в Донецьку область.Повернувся на моє день народження 6 липня з квітами. Далі знов служба в Києві. Навесні 2023 пройшов курс тактичної медицини, знову ротація на схід до Костянтинівки. Перед від'їздом попросив ланцюжок для нового кулона - купив руну Альгіз. Захопився віруваннями та переказами про вікінгів. Чи в серйоз, чи ж насправді вірив в Асгард, Вальгаллу, куди по скандинавських віруваннях потрапляють після загибелі найхоробріші воїни. Він був такий, а ще якийсь відчайдушно чесний перед собою та перед іншими. Якось попросила його на правах старшого побалакать з молодшим братом про шкідливі звички, а він аідповів, що в його віці робив так же і тому не має права щось "втирать йому". Виконував бойові завдання, рятував поранених товаришів. Часто був підтримкою для тих хто поряд, бо зберігав рівновагу та спокій хоч і зовні. Не берігся, не уникав небезпек.