16 ЖОВТНЯ

Початок

Я не вірю в нумерологію, знаки долі і всяке таке, 16 жовтня для мене був одним з днів у році. Можливо, колись я зрозумію якийсь таємний зміст цієї дати, або хтось пояснить його мені. Дуже хочеться спитати в Ігоря про це, він би точно відповів. Бо, як кажуть мої дівчата, наш тато знає все.

Знайомство з Ігорем змінило моє життя, змінило мене, а цей день наповнило для мене новим змістом: тихим почуттям поваги та цікавості. 16 ЖОВТНЯ 1948 народилася мама Ігоря. Ми всі осінні. Вересень Ігорів, жовтень бабусин і листопад мій.

Щасливе

Нашу другу доньку я народжувала кесаревим розтином. Операція була планова і дату в періоді п’яти днів я могла сама обрати. І обрала 16 ЖОВТНЯ 2014 року. Тоді я подумала, що це буде гарний подарунок бабусі – ще одна онука, будемо разом святкувати. Так і було. Трохи дивне відчуття, що можна побажати одночасно старшій жінці і маленькій дитині? Тільки найкраще, найдобріше і найщасливіше. Для обох. Бо одна початок, а інша продовження мого Ігоря. До головних емоцій цього дня додалася радісна і безумовна любов.

Крайнє

Ігор пішов в військкомат 24.02.2022 зранку, там ще не було черг. Я дуже мало знаю про його перебування в ЗСУ. Зі Львова вони вирушили одразу. Спочатку був південь, потім Схід і знову Південь.

Не сумуй, мила. Я в нормі. Нас багато, ми всі знаємо заради чого тут стоїмо. Все буде добре. Вчора в нас був Вакарчук, співав, було класно. Відразу заходжу на сторінку Вакарчука: був на передовій, відвідав бійців 80-ої бригади, Схід, без конкретного місця…

Ігор не привітав маму і доньку з днем народження. Напередодні попередив, що йде на завдання, буде без зв’язку. Як завжди, хвилювання і тривога, до яких за 8 місяців я вже почала звикати. Ввечері мені подзвонила Nataly Pastukh: хлопці підірвались на міні… мій Василь загинув… з ним ще один… Історик… це твій Ігор

Наступного дня офіцер вручив довідку: “Сповіщаємо вас зі скорботою про те, що ваш чоловік Марченко Ігор Борисович молодший сержант, вірний військовій присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув 16 ЖОВТНЯ 2022 року…Після... шоковані рідні залишаються з довідкою в руках і з липким, їдким і пекучим горем, яке розлилося по всьому дому.

Я погано пам'ятаю дні чекання тіла, похорон. Але чим далі, тим більше розумію (або переконую себе), що в довідці не високопарні фрази для публіки. Це правда. Страшна, несправедлива, але правда. І про СТІЙКІСТЬ, і про МУЖНІСТЬ, і про БІЙ за Батьківщину. Бо стільки біди, стільки жертв не можуть бути даремними, бо тоді все втрачає будь-який сенс, бо інакше нестерпно важко.

Ігор загинув в день народження мами і доньки, далеко від них, захищаючи кожну українську маму і дитину. Яким цей день став для мене тепер? Я ще не можу знайти слів, може колись вони у мене будуть.

Ще я знаю, що 16 ЖОВТНЯ якогось року я поїду в село Миролюбівка Херсонської області і буду оплакувати і молитися і дякувати Ігорю, Василю, Володимиру і тисячам "невійськовим", але ВОЇНАМ.