З початком повномасштабного вторгнення російських військ Ігор двічі добровільно ходив пішки до військкомату Святошинського району, і лише на третій раз 5 березня 2022 року його прийняли до лав Збройних Сил України.

Служив у 26-му стрілецькому батальйоні ЗСУ. Після приєднання його взводу до 47 механізованої бригади був переведений на Авдіївський напрямок.

Залишивши сім`ю, рідних, батьків, Ігор вирушив на фронт боронити Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність. Маючи двох неповнолітніх синів, він мріяв, щоб усі діти України жили в мирній та незалежній країні.

12.03.2022 року старшина Полонський Ігор Юрійович приступив до виконання службових обов`язків начальника контрольно-технічного пункту взводу ПЗРК 3 класу на півночі України, у військовій частині А4028.

17.05.2022 року став старшим сержантом.

01.06.2022 став командиром відділення.

01.10.2022 став стрільцем-зенітником (ПЗРК).

Ігор мав надзвичайний хист до військової справи. Серед побратимів мав авторитет, до його думки прислухались навіть командири.

У грудні 2022 року взвод перевели на Донецький напрямок. Ігор часто виходив на розвідки та зі своїм взводом прикривав воєнні позиції на Вугледарському та Авдіївському напрямках. Обирав зручні позиції для знищення ворогів. Двічі отримав контузію. Коли Ігор був не на позиції рятував побратимів з поля бою.

Полонський Ігор Юрійович, виконуючи бойове завдання, рятувавши побратимів 05.12.2023 року під час артилерійського обстрілу позицій в селі Степове Покровського району Донецької області отримав поранення не сумісне з життям.

17.05.2022 року за відважну боротьбу проти ворога був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного «Золотий хрест». Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня та медаллю "Честь. Слава. Держава".

Ігор був цілеспрямованим, настирливим. Мав широкий кругозір, гарну пам`ять. У складних життєвих ситуаціях виокремлювався серед інших товаришів розсудливим судженням. В екстремальних умовах діяв впевнено.

Завжди відзначався вимогливістю до себе, до друзів, рідних, колег та побратимів. У трудових колективах був лідером з позитивною спрямованістю, мав заслужений авторитет.

Ігор був чудовим чоловіком і батьком, двох дуже схожих на нього синів.

Похований Полонський Ігор Юрійович на міському Берковецькому кладовищі, на алеї Слави Героїв, на 102с ділянці.