Наш Ігор народився сонячного серпневого дня і став Сонцем і серцем нашої родини. Усміхнений, добрий, меткий блондиндин з сіро-блакитними очима. Садочок, школа 3 і 27 м. Житомира. Якось непомітно промайнуло дитинство. Після 9 го класу вступив до Медичного коледжу, на спеціальність лікар гігієніст, а по закінченні виявив бажання служити в ДШВ. Тут чи не вперше виявив свій сталевий характер самотужки подолавши всі перешкоди на шляху до мрії. Уже за два місяці після закінчення інституту підписав контракт та став до служби у складі 81 ДШБ. Як бойовий медик. Здійснив три стрибки з парашутом. Під час одного отримав травму, але повернувся в стрій після лікування.

Після закінчення контракту вирішив знайти себе у цивільному житті. Ігорю все вдалось, за щоб він не брався. Змінив кілька занять: працював помічником стоматолога, у фастфуді, менеджером з продажів. отримав водійське посвідчення, мріяв відкрити свій бізнес.

Але 24.02.22… Вже о 13 годині цього дня отрима відразу дві повісти до тцк.

А 25 лютого о 80.50 вийшов з дому з пакетом найнеобхіднішого. Служив у складі 115 ОМБр ТРО, написав десятки рапоотів про переведення на передову.

У січні 2023 був переведений до до 3ОШБр. Брав участь у пʼяти штурмах на Бахмутському напрямку.

Отримав три контузії.

22 серпня отримав мінно вибухове поранення яке пізніше призвело до смерті.

Наше Сонце навіки перестало нам світити, наше Серденько більше не бʼється.

Залишились в минулому нездійснені мрії та можливості. Тепер це наш Герой, який більшу частину свідомого життя віддав служінню Україні та її народу.

Вічна памʼть, Сину.

Вічна памʼть всім синам та донькам, чиі мрії зруйнувала війна.