Олександр народився 20 січня 1989 року у селі Вознесенка, Запорізької області.

Коли йому виповнилося 10 років, він разом с татом та сестрою переїхали в село Богуслав, Дніпропетровської області. Виростав у звичайній, українській сімʼї.

Закінчив 9 класів в селі Богуслав.

Його захопленням були футбол та риболовля, цікавився колекціонуванням рідкісних монет.

Олександр здобув освіту у Гірничному ліцеї в місті Тернівка, а згодом закінчив

Павлоградський Гірничий технікум.

Вищу освіту здобув у місті Дніпро.

Трудову діяльність починав на Павлоградській шахті, УМДР, а останні роки працював на шахті Західно-Донбаська, де займав посаду дільничним майстром, згодом став керівником ділянки.

У Олександра залишилась дружина Наталія і двоє неповнолітніх діточок, донька Вероніка ( 13 років) та син Давід ( 6 років).

Олександр був дуже турботливим чоловіком та батьком, завжди був поряд, навіть коли під час війни між ними були сотні кілометрів, вчив, слухав, давав поради, спрямовував дітей на правильний шлях по життю. Для них Він був справжнім прикладом.

28 лютого 2022 року самостійно пішов до військомату, а вже 2 березня 2022 року його призвали до лав ТРО 108 бригади, 103 батальйону мінометної батареї.

Починав молодшим солдатом, а з часом його призначили командиром мінометної батареї, молодшим лейтенантом.

Олександр спочатку перебував на Донецькому напрямку, а пізніше їх перевели на Запорізький напрямок, де Він і отримав поранення несумісні з життям.

Нагороди:

1.Медаль « Ветеран війни - участник бойових дій».

2.Нагрудний знак «Золотий хрест» - за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою.

3.Орден «За заслуги» - за видатні особисті досягнення в економічній, науково-технічній, соціально-культурній, військовій, державній, громадській та інших сферах діяльності.

Олександр Юрійович загинув 7 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку,

с.Залізничне.

20.01.1989-07.05.2024