Олександр Миколайович Бондаренко народився в селі Хижинці на Черкащині, зростав у любові та турботі мами Наталії Миколаївни, дідуся Миколи Антоновича та бабусі Юлії Якимівни. З дитинства вирізнявся енергійністю, щирістю та цілеспрямованістю. Його знали як активного учасника шкільного і громадського життя: Олександр захоплювався брейк-дансом, брав участь у виставах, співав у хорі, досягав успіхів у спорті. Навіть перебуваючи за кордоном, не втрачав зв’язку з рідною громадою, підтримував проведення спортивних турнірів на честь воїнів АТО та ЗСУ.

26 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Демидівка Білгородської області, Олександр Бондаренко загинув у запеклому бою, залишаючись вірним військовій присязі до останнього подиху. Як справжній командир, він ішов попереду своїх воїнів, особисто очоливши штурмову групу.