Руслан Моновцов народився 10 січня 1991 року в місті Павлограді Дніпропетровської області. Навчався у середній школі №7, яку закінчив у 2008 році. Був активним, творчим, добре навчався, брав участь у конкурсах і змаганнях.

Свій трудовий шлях розпочав у 2009 році учнем гірника на шахті імені Героїв Космосу. Поєднував роботу з навчанням у Національному гірничому університеті, де здобув фах у галузі гірництва. Професійно зростав у вугільній промисловості й до червня 2024 року працював гірничим майстром дільниці ПР-3 шахтоуправління «Тернівське» ДТЕК «Павлоградвугілля». Колеги цінували Руслана за професіоналізм, відповідальність, відкритість і готовність допомагати іншим.

Служив у 211-му окремому батальйоні спеціального призначення, який діяв у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», був командиром відділення спеціальної роти. Посмертно нагороджений медаллю «Хрест сухопутних військ»

16 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Гірник Покровського району Донецької області Руслан Моновцов загинув унаслідок мінометного обстрілу. Йому було 33 роки.

Понад рік Руслан вважався зниклим безвісти. Родина продовжувала шукати його й чекала на повернення. Лише у грудні 2025 року було остаточно підтверджено його загибель.

Посмертно його було відзначено знаком пошани Павлоградської міської ради «За заслуги перед громадою»