Мій син, Олійник Руслан , став на захист України 25 .02 .2022 р.

Мені подзвонив і сказав " Якщо не я , то хто буде захищати Україну ??? "

Мій син закінчив Харківський гідрометеорологічний технікум, потім Одеський Екологічний Університет , отримав спеціальність "Інженер - гідролог" .

Працював в "Міжвідомчому Центрі Інженерних Досліджень " в м.Харків. Був веселим, дотепним, чуйним, добрим сином, братом, другом ...

Мені нічого лишнього не розказував , не жалівся ...оберігав мене ...Мій найкращий синочку ! Як же мені тебе , мій синку не вистачає ! Не вистачає твоїх прискіпливих запитань про моє життя ..., про те , як я прожила день...Звичайного " як ти , мам ? "Як зараз мені жити без цього ? Дуууууже важко...Ми з ним разом будували плани на майбутнє.. , і в один день все рухнуло . Русланчик дуже любив мандрувати, пізнавати інші країни , народи ... Був у : Литві , Польщі , Німеччині , Австрії , Італії , Франції . Знав декілька мов на розмовному рівні . Грав на гітарі, співав , в юності писав вірші , був достатньо ерудованою людиною, займався спортом. Був люблячим , добрим , чуйним сином і братом . Позивний " Француз " йому дали його побратими за його любов до мандрівок .

27.03.2022 р. в селі Вільхівка Русланчик зі своїми побратимами прийняли важкий , нерівний бій з російськими окупантами, які пішли в наступ на Харків через це село . В той день загинуло 9 воїнів , серед них і Русланчик . Два місяці мій синок, рахувався зниклим безвісти . Через знайомих людей, нам пощастило знайти його в морзі , ще б декілька днів , і він би був похований як невідомий ...., як декілька його побратимів .

Похоронений Русланчик на Алеї Слави 18 кладовища м.Харків .

Посмертно нагороджений Орденом за Мужність 3 - го Ступеню , підвищений в званні : Старший солдат ( посмертно ).

Синочку мій , Русланчику , хлопчику мій як же я тебе люблю , як же мені без тебе жити важко , я втратила сенс життя з твоєю загибеллю ... Та мушу жити і допомагати нашим Захисникам .

Люблю , сумую , страждаю безмірно !

Світла пам'ять тобі, мій Русланчику !

Герої не вмирають !

Навіки 31 ....