Лабунець Стас, позивний «Фізрук», народився 4 жовтня 2001 року в селі Авидівка (родом із села Адамівка) Білгород-Дністровського району Одеської області.

Навчався у КЗ «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж» за спеціальністю вчитель фізичної культури.

Проте вже у 18 років, за власним покликанням і з почуття обов’язку перед Батьківщиною, добровільно пов’язав своє життя зі Збройними Силами України. Після проходження служби у Миколаєві з початком повномасштабного вторгнення російської федерації брав безпосередню участь в обороні столиці України — Києва. Саме там згодом створив сім’ю та будував плани на мирне майбутнє разом із дружиною.

Проходив службу на посаді оператора безпілотних літальних апаратів відділення перехоплювачів безпілотних літальних апаратів взводу перехоплювачів безпілотних літальних апаратів батареї перехоплювачів безпілотних літальних апаратів зенітного ракетного дивізіону військової частини у складі 22 окремої механізованої бригади.

За сумлінне виконання військового обов’язку був нагороджений медалями «Захиснику Вітчизни» та «Ветеран війни».

8 червня 2026 року Стас одружився. Разом із дружиною вони лише розпочали своє сімейне життя, сповнене мрій, любові та надій. Та вже 10 червня 2026 року, лише через два дні після весілля, Лабунець Стас загинув поблизу населеного пункту Високе Богодухівського району Харківської області під час виконання бойового завдання внаслідок авіаційного удару, до останнього залишаючись вірним військовій присязі, українському народові та своїм побратимам.

Своїм життям і подвигом він довів, що справжня мужність полягає у відданості, честі та готовності пожертвувати собою заради інших.

Він віддав найдорожче — власне життя — захищаючи свободу, незалежність і майбутнє України.

У Стаса залишилися батьки, брати та дружина Тетяна, з якою він встиг прожити у шлюбі лише два дні.

Його світла пам’ять назавжди житиме в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав та поважав його.