Степаненко Вадим Ігорович, позивний "Брат". Народився Вадим 23 вересня 1989 року у місті Дніпро, де і проживав, вчився та працював.

Здобув середню освіту. Після школи став монтажником, та працював там до повномаштабного вторгнення.

В 2015 році в нього народився син, якого він дуже кохав та виховував його доброю та сильною людиною.

В житті Вадим був надзвичайно Світлою людиною! Щирий, усміхнений та сміливий! Коли в 2020 році помер його батько, Вадим став для мами та молодшого брата міцним плечем та підтримкою! Він ніколи не залишався осторонь чужої біди та завжди був поруч.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, він допомогав облаштовувати укриття, а згодом вирішив піти захищати Рідну Землю.

29 серпня 2022 року Вадим став на захист України. Він служив у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Солдат-навідник 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону.

Вадим стояв на захисті м.Бахмут, м.Соледар Бахмутського району, м.Вугледар - Волговаського району Донецької обл. Його військові побратими розповідали, що Вадим був гідним та мужнім воїном, завжди брався за найскладніші завдання.

Загинув Вадим 9 лютого 2023 року, приблизно о 22 годині, коли вони з побратимами виходили з оточення ворога в м.Вугледар.

Степаненко Вадим він же "Брат" нагороджений посмертно медаллю "Захисник Вітчизни"!

Шануємо та пам'ятаємо улюбленого Сина та Брата!