Корогод Валентин Олександрович( позивний Геймер).Народився 1 липня 1988 році в м.Запоріжжя, Ленінського р-ну(зараз Дніпровського).

В звичайній сімї Олександра і Валентини Корогод. Дитинство проходило в місті ,але на канікулах полюбляв їздити до дідуся і бабусі в село.

Навчався в Запорізькій загальньоосвітній школі №56. Після закінчення 9-ти класів продовжував навчання у вечірній школі на Хортиці, за фахом кухар третього розряду.З 2005 по 2006 рік починає навчання в ЗППЛ за професією "Намотувальник котушек трансформаторів, електромонтер по ремонту та обслуговування електроустаткування".

По закінченню в 2006 році навчання влаштовується на завод "Запоріжтрансформатор" за фахом. А восени цього року вступає до лав Збройних Сил України.

В 2007 році після служби повернувся на "ЗТЗ".В 2010 році через соціальні мережжі "ВКонтакт" познайомився з майбутньою дружиною Ганною,прожили разом до шлюбу два роки.

В 2013 році народився первінець Ілля, а через сім років народилася донька Вікторія.Валентин називав її " МОЯ ПЕРЕМОГА". Дітей називав сам.

Валентин безмежно любив своїх дітей.

А особливо доньку, він не міг нею насититись , то була його любов.

В листопаді 2018 року змінив місце праці, де працював бригадиром на приватній фірмі "Heraeus" .

По життю Валентин був веселою, життєрадісною людиною. Любив збирати друзів в одну компанію. Завжди допомагав і ніколи не кидав своїх друзів у біді. Був душею компанії , любив співати і танцювати.Завжди робив сюрпризи коханим жінкам.Кожен день народження дарував коханій квіти.

8 лютого 2024 року вступив до лав Збройних Сил України, де проходив навчання до 25.04.24 року.

Після перевели на Донецький напрямок, на посаду стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти . За час проходження військової служби у військовій частині зарекомендував себе з позитивної сторони.Функціональні обовязки виконував сумлінно та якісно. Відмічався високою особистою відповідальністю за доручену справу.

Перед останнім виходом прислав прощальне відео.В якому говорив: " Що ви мої малесенькі ріднусіки любимі, і великі.Якщо ви дивитесь це відео, значить батька вже немає..Знайте , я вас всіх дуже дуже сильно люблю. Сподіваюсь синочок ти виростиш ,будеш слухати маму,бабусю. Підтримуй їх.Ти їхня опора. Я вас дуже дуже дуже сильно люблю.Буду завжди поруч.Буду оберігати.Донечко Вікулічка моя, рости сонечко моє. Ростіть мої дітки.Я вас дуже дуже сильно люблю.У вас все буде добре.Я завжди завжди буду з вами. Анюточко ,сонечко моє любиме.Не сумуй, все буде добре...Матусю моя рідненька...Вибачте мене,якщо що.Завжди буду поруч.Я дуже дуже вас всіх сильно люблю....Тримайтеся..А я буду дивитися і обороняти вас до останнього."

22 травня 2024 р. вийшов на позицію з побратимами .

А 23 травня виконуючи бойове завдання, вірній присязі , загинув у районі с.Новопокровське Покровського р-ну Донецької області.

Нагороджений посмертно медаллю "ЗА МУЖНІСТЬ".

Похований на Осипенковському кладовищі м.Запоріжжя.