Народився в Київській області в м.Ірпінь

Але з дитинства навчався в жив у м.Києві. Закінчив 238 школу. Займався тайським боксом, був молодшим інструктором,навчав дітей. Також захоплювався східними єдиноборствами. Після армії пішов працювати на будівництво, так і працював до війни майстром будівельних робіт, робили з бригадою ремонти квартир як в Україні ,так і за кордоном.

У 2010 році одружився, все своє свідоме життя мріяв про дітей. І у 2020 році ,у віці майже 47 років, його мрія здійснилась, в нашій родині народилась донечка. Він був дуже добрим, ніжним, люблячим. Втративши його, я не просто втратила чоловіка, я втратила частину себе. Він так і не насолодився батьківством , бо почалась війна. Він одразу відправив нас з донечкою у безпечне місце, в сам пішов у військомат і став на захист нашої країни. Донечка була дуже маленькою, але вона пам'ятає ,як вони грались, любили кататись трамваєм по місту. У неї самі теплі спогади про самого кращого тата на землі. Нажаль в день її народження на її триріччя нашого любого татуся не стало. Був артобстріл їх позиції і він загинув. Тепер 24 липня назавжди день коли зустрілись життя і смерть, день народження нашої любої донечки і загибель нашого любого татуся

У нього залишились дружина, донечка, матір та сестри