Юрій народився 10 червня 1981 року у місті Львів.

Усе життя в ньому й прожив. Родина по-батькові походить з Золочівського р-н. Мамина лінія – зі Львова. Був одним сином в сім'ї.

Проживав все дитинство до повноліття в будинку сімейного тип в північному районі обласного центру.

Дитячий садок, середня школа № 78, пізніше успішне навчання в Меліоративному технікумі з завершальним здобуттям вищої освіти в Національному Аграрному Університеті (м. Дубляни) з отриманням Червоного диплому. На усіх етапах навчання та на будинковому подвір’ї завжди навколо себе збирав добрих друзів, оскільки й сам був цікавим, веселим, комунікабельним та тим, хто ніколи не зіпсує компанії. Багато хто з друзів до останнього завжди були раді зустрічі з Юрою. Недаремно приставка ,,Наш” Юрко назавжди залишиться в розмовах та спогадах про Юру.

Постійна активність у різних напрямках – відвідування гуртків, фан клубів, зацікавлення різного роду прогресивними молодіжними напрямками як, наприклад, dj-музика , розвивало в Юрі зацікавлення до всього. Не даремно з ним завжди можна було поспілкуватись на будь-які теми.

Свою активність проявив і в патріотичному напрямку – був учасником Козацького братства, яке в першу чергу мало на меті активно впроваджувати програму розпочату Академіком Борисом Возницьким по відновленню історичних пам’яток архітектури. Відновлення Монастиря капуцинів біля Олеського замку здійснювалось і руками нашого майбутнього Героя. Під час цієї громадської позиції, в 2010 році познайомився з майбутньою коханою дружиною Катериною, з якою в 2013 році і одружився. Батьківщина дружини (с. Кути, Буського р-ну) стала для нього другою домівкою, де його завжди з радістю чекали.

В 2014 році Бог подарував подружжю донечку Даринка якій, станом на зараз, вже 12 років. Маленька і водночас Велика татова радість, навчається у 7 класі.

Різного роду діяльність, в першу чергу в торгівлі, завжди виховувало в ньому відповідального працівника та сумлінного виконавця своїх менеджерських обов’язків.

4 березня 2022 року, у час початку війни, отримав повістку в ЗСУ та з Гідністю прийняв цей важливий у житті виклик (при цьому, до згадуваної події, до військової справи стосунку не мав).

Загинув наш Герой при виконанні бойового завдання на відведеній передовій позиції гарячої точки бойових дій від мінометного обстрілу в районі н.п. Павлівка, Донецької області…

Активні подорожі (Карпати, історичні місця улюбленої України), багатокілометрові вело мандрівки, музика, спорт, завжди цікавий активний відпочинок з друзями щодо якого він завжди проявляв ініціативу, робили життя Юри та його близьких яскравим та незабутнім!!!

Улюбленою справою також було максимальна присутність з Коханою дружиною Катериною з Найдорожчою донечкою Даринкою в активних прогулянках. Радість та дарунок любові був в них взаємний!!!

Мрії, які залишились не здійсненими (а саме відвідання етапу гран-прі Формули 1 в Австрії, максимальне відвідання пам’ятних місць нашої держави (в т.ч. Чорнобиль), підкорення усіх вершин тисячників в Україні та багато-багато інших) відійшли з ним на найвищу підкорену ним вершину..!

Коханий чоловік, люблячий батько, хороший сім’янин, найкращий друг, ревний християнин, Людина з чіткою громадською патріотичною позицією залишиться в думках та серці у багатьох НАЗАВЖДИ!!!

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ НАШОМУ ГЕРОЮ! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!