Коша
23 груд. 2023 р.
Про Героя
- Дата народження30 листопада 1976 р.
- Дата мобілізації22 серпня 2023 р.
- Дата загибелі23 грудня 2023 р.
- Вік ГерояНазавжди 47 р.
- Місце служби127бр. 228 бат. ТрО
Підписатись на пам'ятні події Героя
Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.
Молодший сержант Кошель Анатолій Вікторович на позивний Коша,загинув 23 грудня 2023 року. В н.п. Новодарівка,Пологівського р-н, Запоріжської обл. Загинув при виконанні бойового завдання рятуючи тяжких поранених. Назавжди 47 років.
Анатолій народився 30 листопада 1976 р. і виріс у селі Гнилиця Перша, Куп'янського( колишній Великобурлуцький) району,Харківської області. Закінчив Гниличанську середню школу, після військової служби здобув спеціальність механіка у Чугуєво-Бабчанському технікумі лісового господарства. Працював водієм у колгоспі. Дуже добре знався на техніці, добре ладнав із зварювальним апаратом. Якщо до нього зверталися з проханням полагодити ,, залізного коня"- ніколи не відмовляв.
З початком повномасштабного вторгнення село потрапило під окупацію. Чоловік став у стрій після визволення нашими військовими Великобурлуцької громади від окупантів. Та воював у 228 батальйоні 127 Харківської бригади ТРО. Був кулиметником у 1 стрілецькому відділі,3 стрілецького взводу, 2 стрілецької роти.
Якщо для родини Коша був справжнім чоловіком, батьком,дідусем,то для побратимів став справжнім другом, серйозним господарем, який прийшовши в роту,відразу навів скрізь лад. У нього було все ідеально. Йому довіряли. Коша завжди виконував надскладні завдання, нешкодуючи власного життя, рятував життя інших- зі слів побратима Біла Надія.
,, В нас з тобою був тернистий шлях,який ми разом долали. Ми пройшли всі прегради,які стояли на нашому шляху. Любили ми,кохали одне одного до нестями. Ти був найкращим чоловіком, батьком та дідусем. Ми сумуємо за тобою, ти назавжди в наших серцях та пам'яті. Я знаю, що ти оберігаєш кожну з нас. Ти поруч,я відчуваю тебе з собою"...- дружина Юлія.
Поховали Анатолія на кладовищі в рідному селі.
У Анатолія залишилися дружина, три доньки, зяті ,дві внучки та онук.