Пам'ятатиму вічно, друже...
Ніколи не пробачу тебе ворогу!
Вічна Пам'ять та Слава Герою!
Матюха Анатолій Анатолійович (позивний «Крот»), народився 25 лютого 1985 року в селі Перемога Баришівського району Київської області. У цьому селі пройшли його дитячі та шкільні роки.
У 2003 році закінчив Згурівський ліцей, де здобув професію машиніста крана автомобільного.
З 2003 по 2005 рік проходив строкову службу в Збройних Силах України.
З 2012 року працював в КП«Київський метрополітен» на посаді монтера колії 4 розряду.
Останні роки проживав у місті Києві. Був одружений, разом із дружиною виховував двох дітей: сина Дениса (2006 р.н.) та доньку Богдану (2010 р.н.).
18 березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, добровільно став на захист Батьківщини. Проходив військову службу на посаді молодшого сержанта у складі різних військових частин.
18 липня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області, Покровського району, в населеному пункті Яснобродівка, внаслідок удару FPV-дрона.
Тривалий час вважався зниклим безвісти. 30 травня 2025 року, згідно з постановою слідчого, було встановлено збіг ДНК з дитиною.
21 червня 2025 року був похований у місті Києві на Берковецькому кладовищі по вул. Стеценка, 18.
За життя та посмертно був відзначений нагородами:
відзнакою «Честь. Слава. Держава» за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію;
відзнакою «Почесний працівник метрополітену» (посмертно);
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
По життю був щирою, позитивною та товариською людиною. Завжди безвідмовно допомагав друзям і знайомим, коли вони потребували підтримки. У вільний час його найбільшою пристрастю була риболовля — вона була для нього способом відновити сили та відпочити душею.
Пам'ятатиму вічно, друже...
Ніколи не пробачу тебе ворогу!
Вічна Пам'ять та Слава Герою!