ГО «УКРАЇНСЬКИЙ ШТАБ МІЖНАРОДНОЇ ДИПЛОМАТІЇ»

Анатолій
Матюха

Крот
18 лип. 2024 р.
candle
Image

Анатолій
Матюха

Крот
18 лип. 2024 р.
candle
Image

Анатолій
Матюха

Крот
18 лип. 2024 р.
candle
Image

Про Героя

  • Дата народження25 лютого 1985 р.
  • Дата мобілізації18 березня 2022 р.
  • Дата загибелі18 липня 2024 р.
  • Вік ГерояНазавжди 39 р.
  • Місце службиДонецька область

Матюха Анатолій Анатолійович (позивний «Крот»), народився 25 лютого 1985 року в селі Перемога Баришівського району Київської області. У цьому селі пройшли його дитячі та шкільні роки.

У 2003 році закінчив Згурівський ліцей, де здобув професію машиніста крана автомобільного.

З 2003 по 2005 рік проходив строкову службу в Збройних Силах України.

З 2012 року працював в КП«Київський метрополітен» на посаді монтера колії 4 розряду.

Останні роки проживав у місті Києві. Був одружений, разом із дружиною виховував двох дітей: сина Дениса (2006 р.н.) та доньку Богдану (2010 р.н.).

18 березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, добровільно став на захист Батьківщини. Проходив військову службу на посаді молодшого сержанта у складі різних військових частин.

18 липня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області, Покровського району, в населеному пункті Яснобродівка, внаслідок удару FPV-дрона.

Тривалий час вважався зниклим безвісти. 30 травня 2025 року, згідно з постановою слідчого, було встановлено збіг ДНК з дитиною.

21 червня 2025 року був похований у місті Києві на Берковецькому кладовищі по вул. Стеценка, 18.

За життя та посмертно був відзначений нагородами:

відзнакою «Честь. Слава. Держава» за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію;

відзнакою «Почесний працівник метрополітену» (посмертно);

орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

По життю був щирою, позитивною та товариською людиною. Завжди безвідмовно допомагав друзям і знайомим, коли вони потребували підтримки. У вільний час його найбільшою пристрастю була риболовля — вона була для нього способом відновити сили та відпочити душею.

Дописи про Героя (1)

С
Світлана
15 березня 2026 р.

Пам'ятатиму вічно, друже...

Ніколи не пробачу тебе ворогу!

Вічна Пам'ять та Слава Герою!

Запалити свічку