Бетон
2 лют. 2023 р.
Про Героя
- Дата народження10 червня 1967 р.
- Дата мобілізації24 лютого 2022 р.
- Дата загибелі2 лютого 2023 р.
- Вік ГерояНазавжди 55 р.
- Місце службиЛьвів 103 ТРО
Підписатись на пам'ятні події Героя
Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.
Копичин Андрій народився 10 червня 1967 року у Львові. Він був життєрадісним, добрим і товариським чоловіком, який охоче допомагав людям. Андрій навчався у школі, яка нині є ліцеєм № 51 імені Івана Франка, згодом — у Вищому професійному політехнічному училищі та Національному університеті «Львівська політехніка». Працював і мав власну справу. У вільний час грав на гітарі та співав. Найважливішою для нього була родина: дружина Тетяна, син Ростислав і донька Анастасія. Він був люблячим сином, чоловіком і батьком, мав багато друзів.
На третій день повномасштабного вторгнення Андрій добровільно став на захист України. Попри те, що його двічі комісували, він наполіг на своєму рішенні, говорячи: «Якщо не я, то хто?» Служив солдатом 62-го батальйону 103-ї окремої бригади територіальної оборони. Після навчання у квітні 2022 року вирушив на схід. Виконував бойові завдання на Харківщині та Донеччині. Згодом на Луганщині його підрозділ діяв разом зі штурмовими бригадами. На службі Андрій залишався таким, як у мирному житті: відповідальним і готовим допомогти.
2 лютого 2023 року Андрій загинув поблизу Кремінної Луганської області. Під ворожим вогнем він намагався евакуювати пораненого побратима, який стікав кров’ю, і сам дістав смертельні поранення.
Рідні та друзі згадують Андрія веселим, щирим і турботливим. Побратими знали його як людину, яка не залишала інших у небезпеці. Його останній вчинок став продовженням усього життя, в якому важливими були родина, дружба та допомога людям.
Навіки 55.