Коротка біографія

Молодший сержант, зовнішній пілот(оператор) безпілотних авіаційних комплексів 411 окремого батальйону безпілотних систем. Народився в Павлограді 8 травня 1987 року, в рідному місті закінчив загальноосвітню середню школу №12. Після розлучення батьків хлопець переїхав до міста Ромни Сумської області, де з 2002 року по 2005 рік навчався у Вищому професійному училищі №14 та здобув професію монтажника внутрішніх санітарно-технічних систем та обладнання, електрогазозварювальник. Артем був активним учасником команди КВН ВПУ 14, та відвідував драматичний гурток. Окрім того, хлопець займався в гуртку козацького рукопашу "Бойовий гопак".

12 травня 2005 року Тєлєбєнєв Артем був призваний на строкову службу у прикордонні війська, у місті Форос, Ялтинської міської громади, Автономної Республіки Крим. Після закінчення служби познайомився з майбутньою дружиною Яною, разом з якою у 2007 році переїхав у місто Ірпінь. З 2010 до 2014 року Артем здобував професію юриста у Національному університеті державної податкової служби України. До 2011 рокуспробував себе у різних професійних сферах, адже як пригадує дружина, хлопець завжди хотів мати власну справу і наполегливо думав як себе реалізувати. Поштовхом до переїзду у Київ для пари стало виселення із зйомної квартири у Ірпені у 2011 році. Цей момент став відправною точкою у відкритті власної справи Артема: із з початку - невеличка торговельна точка із продажу ранкової кави, а згодом пара відкрила кав’ярню із свіжоювипічкою власного виробництва. 2014 року Артем приймав активну участь у боротьбі проти російської агресії на сході України, був волонтером та активно допомагав грузинському легіону, за що у 2017 році бувнагороджений нагрудним знаком “Волонтер України” та відзнакою за благодійність.

2015 року Яна та Артем одружилися. З жовтня 2020 року разом з дружиною були курсантами школи снайперів "Дике поле". Пізніше, у 2021 році Артем вступив до лав Соломянського ТРО та був резервістом. З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України у 2022 році, Артем Тєлєбєнєв став на захист держави та вступив до лав 241 бригади 130 батальйону ТРО міста Києва. Брав участь у обороні аеропорту Жуляни та у звільненні міста Ірпінь, пізніше направлений на Харківський напрямок. Як командир відділення Артем завжди піднімав бойовий дух побратимів та був справжнім прикладом для підлеглих.

У 2023 у Яни та Артема народився син Святослав. На жаль Артем бачив сина лише по відеозв’язку та у короткі моменти ротації.

З 26.12.2022 по 09.02.2023 герой був переведений до лав ТРО 152 батальйону на посаду стрільця-розвідника.

З 11.02.2023 до 03.07.2024 проходив службу в 411 окремому батальйоні БПАК на посаді зовнішнього пілота-оператора авіаційних комплексів. Упродовж 2022-2024 років, воював на Херсонському, Донецькому та Запорізькому напрямках 2023-2024 років.

Зі слів побратима про врятоване Артемом життя: Ми ховались в погребі під час ворожого обстрілу околиці села Старомайорське, над селом висіли ворожі дрони, ситуація була дуже напружена. Почули вибухи та крики поранених, ворожий безпілотний апаратний дрон атакував санітарний автомобіль УАЗ-452АС. В автомобілі знаходився водій та троє солдатів, які їхали проводити ротацію, водій зазнав контузії, втратив орієнтацію в просторі, не розумів де він і що відбувається, екіпаж отримав важкі поранення. Артем перший без вагань побіг на крики про допомогу людям яких він не знав, не думаючи про себе та свою безпеку. Поки, я викликав допомогу та евакуацію, передавав координати та з'ясовував підрозділ, Артем витяг поранених, та надав їм першу медичну допомогу. 2 бійці були з важкими пораненнями, одному з них ампутували ногу. Рішучість та сміливість Артема, а також його навички з надання першої медичної допомоги, врятували життя цим двом бійцям..”.

Обставини загибелі

Загинув Тєлєбєнєв Артем Констянтинович 3 липня 2024 року на околицях населеного пункту Роботине, Запорізької області, отримавши важкі осколкові поранення.

Нагороджений відзнаками командира 130 Окремого батальйону ТРО та за "Оборону Києва", медаллю "Честь.Слава.Держава", та нагрудним знаком "За збережене життя".

Похований герой 7 липня 2024 року, на цвинтарі в селі Гатне, у Фастівському районі Київської області. Як пригадують побратими Артема, він до всіх відносився з теплом і добротою, завжди думав та дбав про свою сім’ю, навіть на відстані піклувався про сина.

У особистості героя поєднулись міцний як сталь характер та щирість з відкритістю. “Тьома, ти наш орієнтир і наша полярна зірка, за якою йде рух кожного”- зазначив побратим Костя Бакуємський.

Він мав жити та творити майбутнє країни. Герої не вмирають! Вічна та світла їм пам’ять! Найкращі йдуть першими.

Вічна слава і шана герою!