Вічна та світла пам’ять Герою!

Назавжди 44.

Богдан ( позивний”Повар” ).

У червні 2024 року віддав життя за волю України!

Солдат, гранатометник взводу вогневої підтримки 4-ї аеромобільної роти 90-го батальйону 81-ї ОАеМБр ДШВ ЗСУ.

Народився 8 липня 1979 року, м. Дніпро, смт.Таромське. Богдан виріс в багатодітній сім’ї. Завжди помогав батькам по господарству та доглядати молодших сестер. Богдан був хорошим хлопчиком. Навчався в СШ 105, вчився середньо. Любив ремонтувати автомобілі. Після закінчення школи пішов працювати, щоб допомагати сім’ї.

В юності Богдан пройшов військову службу за призовом. На початку служби він проходив навчання у Гайсині, а потім служив в Миколаєві. Після закінчення служби він одружився, а через 9 місяців народилась чарівна донечка Наталочка. Він був люблячим батьком, гарним сім’янином, дбайливим сином, вірним товарищем. Працював слюсарем з ремонту верстатів на заводі “ ІНТЕРПАЙП НТЗ” великого сталеварного підприємства. Пропрацювавши 22 роки на заводі він себе зарекомендував добрим фахівцем. Він завжди приходив всім на допомогу. Богдана шанували на роботі.

Після початку повномасштабного вторгнення рф, 5 грудня 2022 року, без вагань пішов боронити територію та кордони рідної держави від окупантів. Він казав: “ Хто буде захищати вас, як не я. “ А матусі казав: “Мама ти будешь мною пишатися.”

15.12.2022 року поблизу населеного пункту Білогорівка, Сєвєродонецького району, Луганської області військовослужбовець військової служби за мобілізацією, під час безпосередньої участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в районі ведення бойових дій, внаслідок артилерійського обстрілу з территорії тимчасово непідконтрольній ЗСУ з боку підрозділів збройних сил РФ, отримав поранення мінно-вибухову травму. Після лікування все одно повернувся у стрій, щоб власноруч давати відсіч окупантам.

Це спогад о Богдане от побратима.

“ Богдан,справжній десантник,бієць 81 бригади 90 батальйону,взводу вогневої підтримки Десантно-Штурмових військ ГЕРОЙ. Мене з ним поєднав бойовий шлях під час виконання бойових задач на безпосередньої лінії зіткнення з ворогом у "Серебрянському лісництві" на позиції " Мисливець" в березні 2023 року. Богдан був один із небагатьох бійців,який завжди виконував поставлене бойове завдання хоробро і наполегливо,без вагань. Мав найбільший авторитет серед військових,як у військовому плані і як дуже порядна і справедлива людина. Позивний "Повар" у нього був,так як завжди і на позиціях і на ППД пригощав смачними стравами всіх бійців. У нього це виходило найкраще. У військовому плані мав якісні знання,навички та уміння. Працював зі всіх видів озброєння, яке на той час було у підрозділі. Але найкраще зарекомендував,саме у володінні УАГ-40 мм. У його умілих руках ворог був вражений не раз з перших пострілів, і так швидко ніхто не міг привести зброю до бою, як Богдан. Було вражено не одне російське угруповання в Серебрянському лісництві. Тоді ми працювали у складі групи з 3-4 бійців,Богдан був старшим. Йому дуже легко вдавалося швидко і точно вражати ворогів у будь-який час, навіть ціною власного життя. Ніколи не давав задню, і під час обстрілу ворога завжди прикривав хлопців влучним вогнем з гранатомета. Наша позиція тоді називалася "Блискавка", і Богдан працював блискавично.Згадую кожен раз з великим сумом про брата, зі сльозами на очах, так як Богдан мені літом 2023 року врятував життя, не перебільшуючи взагалі його героїчний вчинок. Пам'ятаю були з ним на бойовій позиції і по нам відпрацював 120 мм міномет і нас засипало в норі, де ми знаходилися. Я вже не міг дихати десь через хвилину, в думках одна надія на Богдана,сказати нічого не міг, як повний рот землі був, а потім вже дізнався і зламані ребра. Надії було мало, тільки на побратима, на Богдана. І так сталося, що “Повар” зміг самостійно відкопатися і вже за декілька секунд почав мене відкопувати. Пам'ятаю його теплі руки, я зробив подих і побачив його мужнє обличчя. Він мене врятував. По цей день згадую це і розумію, який героїчний вчинок зробив Богдан. Я вже практично не дихав і думав, що ВСЕ, Кінець. Але ні, Повар це зробив. Це було неймовірно і відчайдушно.”

Нажаль 23 червня 2024 року в районі населеного пункту Білогорівка під час виконання бойового завдання , виявивши стійкість та мужність при захисті Батьківщини відважний воїн та Герой України Богдан “Повар” загинув внаслідок вибуху при евакуації побратима. Поховали Богдана 27 серпня 2024 року, так як він два місяця вважався без звести зниклим

Нагороджений медаллю “Ветеран війни — учасник бойових дій”, Медаллю “ Захиснику Вітчизни”. Орденом “ Мужності ІІІ ступеня “ - посмертно.

Богдан віддав найцінніше, що мав- своє життя. Втрата Богдана це непоправне, велике горе для сім’ї. Ми усі, хто знав Богдана, рідні, побратими, друзі та колеги пишаємося його звитягою, самопожертвою та доброчесністю!