Про Героя
- Дата народження24 лютого 2000 р.
- Дата мобілізації24 лютого 2022 р.
- Дата загибелі6 червня 2025 р.
- Вік ГерояНазавжди 25 р.
Приліпко Дмитро Олегович
(24 лютого 2000 — 6 червня 2025)
Дмитро Олегович Приліпко народився 24 лютого 2000 року в селі Червоне Поле Бердянського району Запорізької області. Саме тут пройшли його дитинство та юність.
З 2006 по 2017 рік навчався у Червонопільській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів, де здобув повну загальну середню освіту. Після закінчення школи, у 2017–2018 роках, продовжив навчання у Бердянському машинобудівному професійному ліцеї, де здобув професію електрогазозварника.
27 лютого 2019 року Дмитро за власним бажанням вступив на військову службу за контрактом.
Уже 1 червня 2019 року продовжив службу у військовій частині на посаді оператора радіолокаційної станції. Саме тут він зустрів початок повномасштабної війни та продовжив виконувати свій військовий обов’язок, захищаючи Україну.
У лютому 2023 року за сумлінну службу був нагороджений медаллю «За службу Україні».
15 грудня 2023 року Дмитро перевівся до 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Побратими знали його за позивним «Каспер».
1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Авдіївка Донецької області Дмитро отримав поранення. Попереду був тривалий період лікування, реабілітації та відновлення. Попри всі труднощі, він повернувся до служби та своїх побратимів.
Згодом Дмитро продовжив службу у складі 3-ї окремої штурмової бригади на посаді старшого водія. Мав військове звання старший солдат.
З початку повномасштабної війни він брав участь у бойових діях на найгарячіших напрямках фронту: на Донеччині та Луганщині, у Дніпропетровській області, на Харківському, Сумському напрямках, а також у Курській області.
6 червня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Греківка Сватівського району Луганської області, старший солдат Дмитро Приліпко загинув, захищаючи територіальну цілісність і державний суверенітет України.
Дмитро назавжди залишиться у серцях рідних, близьких і побратимів як відданий воїн, сміливий чоловік, надійна опора для своєї родини, люблячий, відповідальний та щирий. Він був людиною, сповненою сил, енергії та планів на майбутнє, які, на жаль, не встиг здійснити.
У Героя залишилися мама, сестра, син та кохана.
Світла пам’ять і вічна слава Герою.


