Желнін Єгор Валерійович

(11.01.1975‒17.08.2023)

Капітан медичної служби ЗСУ в запасі, мужній захисник України, науковець та педагог, який присвятив життя допомозі людям і службі державі.

Єгор Валерійович народився 11 січня 1975 року в місті Харків, де пройшло все його життя. Вже з ранніх років він проявляв глибоку відповідальність, допитливість та турботу про людей. Свою професійну дорогу розпочав у медичній сфері: закінчив Харківський національний медичний університет, здобув фах стоматолога, а після проходження інтернатури у Харківській медичній академії післядипломної освіти отримав спеціалізацію стоматолога-хірурга.

У 2007 році Єгор Валерійович захистив дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата медичних наук, підтверджуючи високий професіоналізм та відданість своїй справі. Крім медицини, він мав глибокі знання у фінансовій сфері, закінчивши Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України за спеціальністю «Банківська справа».

З 1991 року працював стоматологом-хірургом, а у 2020–2023 роках був доцентом кафедри стоматології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, де його поважали студенти, колеги та друзі. За межами професійної діяльності Єгор Валерійович захоплювався холодною зброєю, історією та подорожами, залишаючись щирим другом і відданим сім’янином.

У перші дні повномасштабного вторгнення Росії на територію України він приєднався до 113-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Служив у 209-му батальйоні, виконуючи те, що вмів найкраще — рятував життя військових.

Як старший лейтенант, а згодом — капітан медичної служби, Єгор Валерійович особисто врятував 7 життів своїх побратимів, демонструючи безмежну мужність, професіоналізм та відданість обов’язку. За службу та проявлений героїзм він був нагороджений медаллю «За хоробрість в бою».

17 серпня 2023 року неподалік с. Хромове (Донецька область) під час евакуації поранених він потрапив під артилерійський та мінометний обстріл ворога. Єгор Валерійович накрив собою одного з воїнів, сам отримавши смертельні поранення. Похований на Алеї Слави в м. Харків.

За особисту мужність, самовіддане виконання військового обов’язку та захист державного суверенітету, Указом Президента України від 26.03.2024 № 184/2024 Єгор Валерійович нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Єгор Валерійович залишив по собі світлу пам’ять як людина з великим серцем, відповідальний професіонал, вірний друг і Герой України, приклад мужності та відданості для всіх, хто знав його особисто та через його справи.