Біографія

Народився в селі Плоске Великобурлуцького району (нині — Куп’янський район) Харківської області.

У мирному житті був майстром — людиною «золоті руки», як його з повагою називали всі, хто знав. Будівельник, фахівець з ремонтів різного напрямку, він умів створювати надійність, порядок і затишок власною працею.

Школу закінчив з відзнакою. Після школи вступив до Харківського політехнічного інституту, однак на другому році навчання залишив навчання.

З 24 листопада 1993 року по 18 грудня 1995 року проходив строкову службу в лавах Державної прикордонної служби України у місті Одеса, обіймаючи посаду старшого моториста.

У 2014 році одружився. Виховував двох доньок: старшу — не по крові, але по серцю. Для них він був батьком з великої літери — турботливим, відповідальним, справжнім.

Під час повномасштабного вторгнення перебував у Великому Бурлуку, який був окупований з перших днів війни. Після деокупації, не вагаючись, став на захист України 11 жовтня 2022 року.

11 жовтня 2023 року отримав поранення під Кліщіївкою. Від отриманих поранень помер 13 листопада 2023 року в Київському національному госпіталі.

За проявлену мужність і самопожертву посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Світла пам’ять про нього назавжди житиме в серцях рідних, близьких і всіх, хто знав цю гідну, сильну й світлу людину.