Українське сонце сходить на Донбасі, твоє - на ньому закотилось.
Обіцяю жити за нас двох, здійснити, те про що мріяли. У моєму серці завжди буде твоє особливе місце. Дякую,що був у моєму житті...
Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.
Третьяков Геннадій Анатолійович
07.03.1972 – 15.12.2024
Позивний «Робінзон»
Нагороди:
Медаль «Честь та Слава»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Медаль «За оборону рідної держави»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник бойових дій – російсько-українська війна»
Медаль «10 років сумлінної служби» відзнака Міністерства оборони України
Третьяков Геннадій Анатолійович
52 роки
07.03.1972 – 15.12.2024
Сержант, старший навідник протитанкового розрахунку
Геннадій Анатолійович був люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійним побратимом та вірним другом. Захоплювався козацькою історією, любив музику, книги, футбол та мав художній талант і добре малював.
Більшу частину свого життя він віддав служінню Українському народові. Брав участь в Антитерористичній операції та Операції об’єднаних сил. Перебував у найгарячіших точках бойових дій, зокрема під Мар’їнкою, на Світлодарській дузі.
Виконував бойові завдання на Оріхівському напрямку, бої за Очеретине, на Харківському напрямку, в районі Часового Яру та на Курахівському напрямку.
Загинув, захищаючи Батьківщину, мужньо виконавши військовий обов’язок, поблизу населеного пункту Максимівка Волноваського району Донецької області у складі протитанкового відділення протитанкового взводу механізованого батальйону 23-ї окремої механізованої бригади.
Українське сонце сходить на Донбасі, твоє - на ньому закотилось.
Обіцяю жити за нас двох, здійснити, те про що мріяли. У моєму серці завжди буде твоє особливе місце. Дякую,що був у моєму житті...