ГОНЧАРОВ ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ , народився 20.07.2000 року в с.м.т. Дворічна. Вчився у Дворічанській загально-освітній школі , а після 9го класу вступив до Дворічанського аграрного ліцею. Війну зустрів у с.м.т. Ківшарівка, де на той час мешкала його мама.

В 2022 році , коли Ківшарівка знаходилась в окупації Іван потрапив в полон. Саме з цього почалася історія Героя.

В житті Івана це історія незламної волі та мужності. У найтемніші часи, коли селище окупували, він став свідком і жертвою жахів війни. Потрапивши в полон, Іван зазнав знущань, що залишили глибокий слід у його душі. Над ним знущалися, наживо випалювали татуювання , змушували на відео говорити різні нісенітниці під автоматами.

Але навіть у найскрутніші моменти Іван не здався. .Молодий вік не став для нього перешкодою — навпаки, це додало йому сили та рішучості. Іван прийняв рішення — піднятися з попелу, щоб захистити свою країну і своїх близьких. Його серце було наповнене непохитною вірою у перемогу

Два тижні провів під стінами ТЦК , бо відмовляли у зарахуванні до лав ЗСУ, але все-таки його бажання здійснилося. Через два тижні навчання написав листа з проханням зарахувати його до військової частини. По при відмови командира та прохання залишитися на навчанні зважаючи на вік та пережите , Іван не послухав та опинився в 92 ОШБр . З перших днів перебування у бойовому підрозділі проявив не аби яку мужність та рішучість. У складних бойових зіткненнях він діяв сміливо та відважно, не знаючи страху перед обличчям ворога. Його вправність та готовність прийти на допомогу побратимам швидко завоювали йому повагу серед товаришів по службі. Згодом Іван потрапив на Курський напрямок. І там у запеклих боях , він знов продемонстрував свою відданість справі та виняткову хоробрість. Його заслуги не залишились непоміченими командуванням, а бойові товариші знали, що на Івана завжди можна покластися у найскладніші ситуації .

Наступним етапом його бойового шляху став Донецький напрямок -одна з найгарячіших точок фронту. Вже на другий день після прибуття до 151 бригади Іван був відправлений на бойове завдання та призначений командиром взводу. Між завданнями мав три дні для відпочинку.

10 грудня 2024 року перед черговим завдання зателефонував до мами , показав у що вдягнений, розповів що цього разу взяв з собою камеру і коли повернеться буде демонструвати кіно ввечері відправився на захист Держави. З ранку 19 грудня коли Іван мав повернутися зателефонував військовий і повідомив :

ГОНЧАРОВ ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ 20.07.2000 РОКУ НАРОДЖЕННЯ, кулеметник, 17 грудня 2024 року Героїчно загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони , відсічі і стримування збройної агресії проти України в районі н.п. Даченське, Покровського району , Донецької області.

Відбиваючи штурм дронів , він прикрив хлопців. Завдяки хоробрості , відважності Івана, його побратими залишились живі.

ГОНЧАРОВ ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ 20.07.2000 РОКУ НАРОДЖЕННЯ НАГОРОДЖЕНИЙ ДЕРЖАВНОЮ НАГОРОДОЮ ОРДЕНОМ « ЗА МУЖНІСТЬ»