Луценко Леонід Леонідович народився 12 травня 1983 року у місті Кривий Ріг.

З 1 вересня 1991 року до 28 серпня 2000 року навчався у Криворізькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті №3. У 2002 році закінчив професійно-технічне училище №44 міста Кривого Рогу та здобув професію, яка стала важливою частиною його життя.

У 2008 році Леонід переїхав до Києва, де працював зварювальником — справою, яку любив і виконував із душею. Він був працьовитою, відповідальною людиною, умів цінувати те, що мав, і завжди прагнув створити для своєї родини краще життя.

У 2014 році Леонід одружився. Того ж року став батьком донечки, а у 2019 році в родині народилася ще одна дівчинка. Він із любов’ю виховував доньку дружини від першого шлюбу та двох своїх донечок. Сім’я була для нього найбільшою цінністю. Він особливо любив своїх дівчаток і прагнув дати їм усе найкраще, чого сам колись не мав.

Леонід був не лише люблячим чоловіком, а й турботливим та найкращим татом. Він підтримував своїх дівчат у всіх починаннях, радів їхнім успіхам, був поруч у важливі моменти їхнього життя. Особливе місце в його серці займала дружина Надія, яку він завжди підтримував та надихав.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, 24 лютого 2022 року Леонід добровільно став на захист України. Він залишив мирне життя, родину та улюблену працю, щоб боронити свою Батьківщину.

8 вересня 2023 року Леонід Луценко загинув, віддавши своє життя за Україну та майбутнє своїх дітей.

Найбільшою його мрією було щасливе майбутнє для своїх дівчат та маленький будинок у селі, де вони могли б бути разом, у тиші та затишку.