ГО «УКРАЇНСЬКИЙ ШТАБ МІЖНАРОДНОЇ ДИПЛОМАТІЇ»

Максим
Деміденко

Малиш
23 жовт. 2025 р.
Image

Максим
Деміденко

Малиш
23 жовт. 2025 р.
Image

Максим
Деміденко

Малиш
23 жовт. 2025 р.
Image

Про Героя

  • Дата народження28 липня 1996 р.
  • Дата мобілізації23 липня 2024 р.
  • Дата загибелі23 жовтня 2025 р.
  • Вік ГерояНазавжди 29 р.
  • Місце служби81- окрема аеромобільна бригада

Максим Деміденко народився в місті Харкові. Він жив, як і всі — ходив до школи, здобув освіту в коледжі, служив в армії. До початку повномасштабного вторгнення його життя було спокійним і звичайним.

Максим був дуже веселою, щирою та доброю людиною. Він умів підтримати, розвеселити, знайти потрібні слова для кожного. Мав багато друзів, легко знаходив спільну мову з людьми, залишаючи по собі тепло і повагу.

У 2024 році Максим був мобілізований. Він проходив службу на посаді командира відділення безпілотних систем мінування взводу інженерних безпілотних наземних систем. Він любив службу, пишався тим, що захищає свою країну, і навіть у час війни залишався вірним обов’язку та присязі.

Максим був мужнім і відданим воїном та надійним побратимом — не раз, ризикуючи власним життям, витягував своїх товаришів із замінованих бліндажів, рятуючи їх від неминучої небезпеки. Його сміливість, відповідальність і людяність назавжди залишаться прикладом справжньої честі та сили духу.

Він проходив службу та загинув у Донецькій області, Бахмутському районі, селі Платонівка.

30 жовтня 2025 року Максим навіки повернувся додому під номером «200». Для нього ця війна закінчилася — його душа знайшла вічний спокій.

Світла пам’ять про Максима Деміденка назавжди залишиться в серцях рідних, друзів і всіх, хто його знав. Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу та майбутнє України.

Вічна шана герою! Герої не вмирають!

Дописи про Героя (1)

О
Олександр
24 лютого 2026 р.

Завжди був тим чия присутність робила людей більш спокійнішими та відкритішими при спілкуванні з ними

Мав усі завдатки для досягнень своїх мрій і бажань

Ніколи не полишав тих кому було складно і підтримував їх,а це в нього виходило добре.

Мав неабияке почуття гумору,якому можна було тільки позаздрити

Той хто віддавав і не просив взамін.

І це все лише менше що можна про нього написати!

Назавжди в памʼяті!

Запалити свічку