Крим 
21 вер. 2022 р.
Про Героя
- Дата народження24 листопада 1977 р.
- Дата мобілізації1 вересня 1995 р.
- Дата загибелі21 вересня 2022 р.
- Вік ГерояНазавжди 44 р.
- Місце служби65 батальйон 103 бригади ТРО
Підписатись на пам'ятні події Героя
Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.
Народився 24 листопада 1977 р. у м. Генічеськ Херсонської області. Після закінчення школи у рідному місті вступив до Київського університету цивільної авіації, на факультет «Експлуатація авіаційної наземної техніки» та здобув кваліфікацію інженера-механіка. У 2000 р., закінчивши університет, був направлений на військову службу у м. Теребовля, обіймав посаду начальника служби пального.
Згодом частину розформували, і свою службу Микола Озеров з 2004 р. продовжив у м. Стрий.
У 2013 р. у званні майора обійняв посаду заступника командира з тилу, а з часом отримав чергове звання — підполковника. У 2014–2015 рр. брав участь у боях за Донецький аеропорт у складі зведеного підрозділу Повітряних сил «Дика качка», обіймав посаду заступника з тилового забезпечення, але, попри це, брав участь у ближніх боях за Донецький аеропорт, тому включений до списку сталевих «кіборгів».
Також у 2016–2020 рр. брав участь в АТО / ООС на Донеччині у складі 223-го зенітно-ракетного Теребовлянського полку. Відзначений понад 17-тьма державними нагородами. У 2020 р. був звільнений у запас у званні підполковника. З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та добровольцем вступив до лав Стрийської ТРО. Обійняв посаду командира роти вогневої підтримки.
Разом зі своїми побратимами брав участь у боях на Полтавщині, Сумщині, Харківщині та Донеччині.
Із березня 2022 р. виконував завдання, штурмові та розвідувальні дії в зоні відповідальності підрозділу. Під час штурму с. Ямпіль Донецької області особисто керував підрозділами і перебував у перших рядах атаки.
Загинув 21 вересня 2022 р. від кулі ворожого снайпера під час звільнення с. Ямпіль на Донеччині.
Посмертно нагороджений орденом за мужність 3 ступеня та іншими нагородами.
Похований на алеї Слави Стрийського кладовища.
Залишились батьки, дружина, донька, син та онучка.