Микола
Сидоренко

Мій чоловік народився в Дніпропетровській області , місто Марганець там і виріс . Після 9 класу вступив в Запорізький військовий ліцей «Захисник», який успішно закінчив . В 2013 році вступив у Національну академію внутрішніх справ у місті Києві на юридичний факультет . Отримав вищу освіту(Магістр).Після навчання багато років присвятив роботі в Київському слідчому ізоляторі де отримав звання «Старший лейтенант». Після був підвищений на посаду в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань в місті Києві . Там здобув звання «капітан». Коля - це людина з великим серцем, дуже світла людина, завжди усміхнений . Сміливий , відданий , чесний ,відкритий , веселий, справедливий .

Ще з дитинства мріяв бути поліцейським та дуже пишався кожним своїм досягненням у цій галузі . Головним натхненням для нього була сімʼя та дітки. Мій чоловік добровільно став на захист нашої держави у травні 2024р., був призначений інспектором взводу штурмового полку «Сафарі» об`єднаної штурмової бригади «Лють» національної поліції України (Інспектор взводу №3, роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №1)

З серпня 2024 року воював на Донецькому напрямку, будучи на передових позиціях та стикаючись з ворогом вічі у вічі.

Мій чоловік завжди сміливо йшов в бій, на першому своєму бойовому виході він врятував життя одному із своїх побратимів.

На жаль мій чоловік 13 січня 2025р., під час виконання бойового завдання загинув на полі бою від важких вибухово - осколкових поранень несумісних із життям в м. Торецьк Донецької обл..

Зі слів його побратимів, він був справжній воїн - сміливий і досвідчений, фізично витривалий, стресостійкий та відважний.

Я пишаюсь своїм чоловіком Героєм. Людина з великої літери.

Для нас усіх він був та є справжнім Героєм!

Микола віддав найцінніше за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійсненних мрій.

Однією з яких була обійняти своїх діточок, сина Мішу(2 рочки) та донечку Машу (11 місяців).

-Присвоємо посмертно звання майор поліції . Посмертно нагороджено орденом «За мужність ||| ступеня» ( указ президента України №447/2025).

«Мій Герой»

Ти йшов, щоб світло зберегти,

Щоб ми сміялись, щоб жили.

Своє велике, тепле серце

Віддав ти нам і цій землі.

Ти був опорою, любов’ю,

Тим, хто ніколи не здавався.

І навіть там, за небокраєм,

Мені здається — ти всміхався.

Твій крок луною в серці б’ється,

Твій голос тихо кличе з снів.

Ти — мій чемпіон, моя фортеця,

Мій біль, мій ангел, мій світлів.

І поки серце моє б’ється,

Я понесу твій світлий шлях.

Бо Герої не вмирають —

Вони живуть у небесах.