ГО «УКРАЇНСЬКИЙ ШТАБ МІЖНАРОДНОЇ ДИПЛОМАТІЇ»

Микола
Грабовський

20 черв. 2022 р.
candle
Image

Микола
Грабовський

20 черв. 2022 р.
candle
Image

Микола
Грабовський

20 черв. 2022 р.
candle
Image

Про Героя

  • Дата народження28 жовтня 1988 р.
  • Дата мобілізації24 лютого 2022 р.
  • Дата загибелі20 червня 2022 р.
  • Вік ГерояНазавжди 33 р.
Підписатись на пам'ятні події Героя

Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.

Коротка біографія

Проживав в селі Петропавлівська Борщагівка, де і закінчив місцеву школу. Далі- строкова військова служба та початок дорослого трудового шляху. Він багато працював, а свій вільний час присвячував сім'ї. В мирному житті захоплювався природою й рибальством. В нього було дуже багато мрій і планів на майбутнє. Микола був неймовірно доброю і щирою людиною. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився добровольцем до лав ЗСУ, ставши військовослужбовцем 72 бригади Чорних запорожців.

Обставини загибелі

Під час виконання бойового завдання отримав тяжкі поранення та потрапив до лікарні Мечникова, де і помер 20 червня 2022року. Вічний спочинок захисник України знайшов на Алеї Слави у рідному селі Петропавлівська Борщагівка.

Дописи про Героя (2)

Т
Тетяна Грабовська
1 травня 2026 р.

Важко підібрати слова, щоб передати біль втрати…

Ми втратили найдорожчу людину 💔

Коля був чудовим чоловіком, турботливим і люблячим батьком. Увесь свій вільний час, попри втому після роботи, він присвячував сім’ї, бо саме там було його серце. Ми завжди були разом, подорожували, відпочивали, їздили на дачу, проводили тихі й теплі дні, які тепер назавжди залишаться у серці і спагадах. Особливо він любив ходити до лісу по гриби — це приносило йому справжню радість і спокій, задоволення.

Коля був дуже доброю, щирою людиною. Він завжди підтримував, допомагав і ніколи не залишав у біді. Його поважали і цінували друзі, яких у нього було дуже багато.

Він віддав своє життя, захищаючи нас і нашу країну.

Світла пам’ять тобі, наш рідний… Ти назавжди залишишся в наших серцях.

А
Аліна Сліпченко
8 січня 2026 р.

Важко підібрати слова…

Ми росли в одному будинку. Наше дитинство проходило на одних подвір’ях, у тих самих під’їздах, серед звичайних щоденних радощів. Коля був — тихий, спокійний, чуйний і по-справжньому світлий хлопець.

Завжди ввічливий, добрий і чистим серцем.

У нього не було військового досвіду. Він не готувався до війни.

Він просто пішов. Пішов, бо не міг інакше. Пішов захищати нас — своїх, рідних, свій дім, своє місто, свою країну.

І він загинув.

Болить усім, хто його знав, хто пам’ятає його з дитинства, хто бачив у ньому просто хорошу людину.

Він назавжди залишиться в нашій пам’яті — живим, щирим, справжнім.

Вічна пам’ять Герою.

Дякуємо за життя, яке Коля віддав за нас...