Губаль Олег Зіновійович народився 2 лютого 1979 в місті Ужгород.

Дуже рано втратив батька. Навчався в 15 школі міста Ужгород. Був дуже допитливим, любив читати, тварин і риболовлю. Після школи навчався в проф. тех. училищі. У 18 років пішов в армію, де спочатку був строковиком, а потім продовжив службу за контрактом. Коли Олегу було 25 зустрів свою майбутню дружину Світлану, після одруження вступив в Ужгородський національний університет на економічний та юридичний факультети. Тоді ж і вперше став батьком, в нього народилася донька Анастасія , а по закінченню навчання став батьком вдруге, народився син Назарій. Працював у виконавчій службі до початку повномасштабного вторгнення.

24 лютого Олег прийняв рішення стати на захис своєї родини і близьких, тому 25 лютого вранці вже стояв в черзі військомату.

Загинув під час виконання бойового завдання 10 лютого 2022 року в Харківській області.

Все своє життя Олег вірив у справедливість і хотів щоб вона була у всьому. Він завжди прагнув щоб його родина жила в мирі і спокої, у вільній і справедливій країні.

Йдучи на війну сказав: «Я не боюсь померти, я боюсь не побачити як виросте мій син, боюсь не побувати на весіллі у доньки і ніколи не побавитись з внуками».

Олег був щирою, розумною, і дуже веселою людиною, таким його й пам’ятають його рідні, друзі, побратими, колеги і знайомі.