Олександр Бухаров історія воїна, дбайливого Тата і чоловіка, який до кінця залишився вірним своїй присязі.

Його життєвий шлях від хлопчика з багатодітної сім'ї до мужнього воїна, який двічі пройшов пекло на Херсонщині та загинув на Донеччині.

Олександр Бухаров народився 11 листопада 1984року. Виріс у багатодітній родині, саме був із двійні та мав ще двох братів.

Дитинство Олександра було не простим батько залишив сім'ю коли йому було лише 6 років.

З 1991-2000року навчався в Якушинецькому ліцеї.

2000-2003р. Вступив до Професійного технічного училища 19 м.Вінниці на професію "Слюсар з ремонту автомобілів ".2003р. Разом з братом пройшли строкову службу в м. Котовськ, далі продовжили службу в м.Васильків.

4 травня 2014 р. Одружився з Аліною. Це було кохання, яке витримало випробування часом і війною. Невдовзі у подружжя народилося двоє хлопчиків Ілля та Єгор. Для дітей Олександр був не просто татом, а героєм ще до війни - уважним, турботливим, лагідним , справжнім прикладом мужності та хоробрості, завжди був готовий допомагати , підтримував і надихав.27 лютого 2022р Олександр став на захист Батьківщини, 2 роки був солдатом в 456 бригаді транспортної авіації імен Дмитра Майбороди .

В 2024р пройшов навчання в м. Житомир та в м.Стрій.

В червні 2024р Олександра прикомандирували до 35 бригади морської піхоти 88 батальйон і хоробрий воїн виконував небезпечні завдання на Херсонщині. Перший вихід був на лівому березі Дніпра Козачі острови під Кринками 26 днів. Другий вихід тривав 33 дні без перерв та відпочинку.

8 листопада 2024р підрозділ Олександра перевели на Донетчину і відразу бойовий вихід. Своє сорокарічя зустрів в окопі під вибухи та обстріли.

17 листопада 2024р Олександр останній раз зателефонував , розмова тривала декілька хвилин,а для дружини вона вважалася вічністю. Того дня вони з сином привітали один одного з днем народження.

Вже 19 листопада "БОС " повідомив що по ньому працюють дрони зі скрінами і від тоді зв'язок з його позицією біля н.п Вознесенка Донецької області обірвався. Від тоді Олександр Бухаров важався зниклим безвісти, а для дружини світ назавжди змінився на до та після.

Шість місяців невідомості....Але дива не сталося...

4 травня 2025р на 11 річницю весілля дружині принесли страшну звістку про загибель Олександра. Збіг ДНК, обмін тілами,смерть...

16 травня ГЕРОЯ поховали в рідному селі Якушинці що на Вінниччині.

За життя Олександра Бухарова відзначили медалями " Воля та Честь ", "Ветеран Війни ", орденом " За мужність 3 ступені" . Та посмертно відзнаками " Комбатантський Хрест ", " За оборону України ", орденом " За мужність 2 ступені", відзнакою " Вічно в строю".