Про Героя
- Дата народження14 січня 1989 р.
- Дата мобілізації19 квітня 2022 р.
- Дата загибелі22 лютого 2024 р.
- Вік ГерояНазавжди 35 р.
- Місце службиДонецька область
Підписатись на пам'ятні події Героя
Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.
Олександр Сергійович Шевченко народився 14 січня 1989 року в Гирявих Ісківцях.В 1995-1996 пішов до першого класу Снітинської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
З 1996-2003 рік навчався в Гирявоісковецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів.
У 2004 році закінчив 9 клас Снітинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, після чого навчався у Червонозаводському ПТУ N32,яке закінчив у 2007 році,здобувши професії зварювальника і столяра. У 2007 році був призваний на строкову військову службу
Після закінчення військової служби 28.10.2008 року, повернувся додому і працював різноробочим.
В 2013 році начав спільне життя з коханою людиною і займався вихованням пасинка Владислава якому на той час було чотири рочки.
У 2014-2015 роках був учасником АТО.
За мирного життя працював на будівництві в Україні та за кордоном з дружиною Лілею.Любив з сім'єю їздити на велосипеді,рибалку,походи до лісу, річки з палатками.Був відкритим, надійним та люблячим татом, чоловіком,сином та братом.Дуже хотів донечку,це його була найбільша мрія.І ця мрія здійснилася 22.03.2021року її звати Валерія. Коли донечкі було 11 місяців,началася клята війна (і плани відсвяткувати перший рік народження донечки рухнули і інші плани також).
19квітня 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України.У званні молодшого сержанта проходив військову службу на Донеччині.
Навчав молодих танкістів. Разом із побратимами мужньо протистояв ворогу на Бахмутському напрямку.Їх екіпаж танка називали золотим.
Спілкою ветеранів АТО та силових структур України Олександр Шевченко був нагороджений орденом"Відвага Мужність.Честь."ІІІ,ІІ,та І ступенів.
Відданий патріот України, який захищав цілісність та державний суверенітет,із початку повномасштабного вторгнення був на передовій. Мужньо і сміливо боронив рідну землю,рідну домівку, кожного з нас... Мріяв святкувати Перемогу разом з родиною,своїми побратимами та друзями.А ще мріяв на трофейному танку,"віджатому" в росіян заїхати на червону площу та підняти там український прапор.
На жаль, не судилося...
22 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання Олександр Сергійович Шевченко на позивний "ШУРА"загинув .
Ворожий дрон попав по Герою,кили він перевіряв,чи добре скріплений його танк із танком побратимів, який застряг у багні.
Саша боровся за свободу, часто казав:
"Буду нищити загарбників, щоб мої діти їх не бачили".
Усі незгоди перекривала Сашина щира посмішка яка не сходила з його лиця навіть у найважчі часи.
Він дуже любив життя і нас в своєму житті 😭😭😭Нам його дуже не вистачає 😭😭😭 Навіки в наших серцях 💔💔💔🕯️🕯️🕯️