Братанька ти був надійною опорою, крилом у скрутну хвилину, а зв'язок між нами - найчистішим проявом родинної любові.

Саша був чудовим чоловіком і найкращим татом для своїх діток. Він безмежно любив дітей, і вони відповідали йому тим самим — його знали й обожнювали всі діти з нашого дитячого майданчика. Він умів знайти підхід до кожного, дарував радість і щирий сміх.

Сашка мав багато друзів, був веселим, щирим, справжньою душею компанії. Любив життя — любив швидкість, поганяти на машині, кататися на велосипеді. Але найбільше він цінував час із сім’єю, подорожували, відпочивали завжди разом.

Коли загинув Коля, ти казав, що завжди будеш поруч… Ти був для мене опорою і підтримкою.

А тепер тебе немає… І цей біль неможливо передати словами.

Мені дуже тебе не вистачає, братику…

Світла пам’ять тобі. Ти назавжди в моєму серці.

Коли я бачила Сашу востаннє, ми обнялися... І кілька секунд просто стояли мовчки. Мовчки, ніби прощалися...

Ми не були друзями — просто жили в одному будинку. Він був звичайним хлопцем, тихим, спокійним, добрим. І чомусь мені тоді захотілося обійняти його і сказати «дякую». Я не знала, що прощаюсь...

Боляче усвідомлювати, біль втрати і скорботу рідних.

Це людина, яка не шукала героїзму, він просто робив те, що вважав своїм обов’язком — захищати інших.

Дякую... За твою простоту, за твоє добре серце, за те світло, яке ти залишив.

За тиху мужність.

Ти назавжди залишишся в пам’яті рідних і всіх хто тебе знав.

Вічна пам’ять Герою.