Олександр
Гунівенко

Слава Україні!

Герої не вмирають!

Ні! На превеликий жаль,вони вмирають, віддаючи своє життя за Україну, за вас і нас!

Схилимо голови у скорботі та пошані, перед нашим рідним, найріднішим для дружини, сина і мами, великої родини, щирим другом і земляком, нашим Героєм - молодшим лейтенантом Гунівенко Олександром Вікторовичем.

Олександр народився 22.07.1987р. у м.Південноукраїнськ, Миколаївської обл.

У 2004р.закінчив середню школу № 3.

У 2009р.закінчив відокремлений підрозділ Київського національного університету культури і мистецтва, за фахом - менеджмент соціокультурної діяльності.

Менеджер міжнародного туризму.

У 2010 -11р.р. проходив військову службу у смт.Десна.

05.11.2011р.одружився, а 10.05.2012р.- народився син.

У 2014-15р.р.обіймав посаду директора Прибужського будинку культури.

У 2018-2020р.р.працю-вав на посаді заступника сільського голови з гуманітарних питань.

Виявив непересічний талант та організаційні здібності, задля відродження культурного життя села, з думкою та поглядом у майбутнє.

Душа колетиву, талановитий актор театру, завжди активний, наполегливий,натхненно декламува вірші, а надто свій улюбленний - " Любіть Україну!".

Всім серцем її любив і одразу став на її захист.

З перших днів повномасштабного вторгнення, долучився до тероборони, вже рідного йому Прибужжя, а в березні 2022р.,як доброволець, мобілізувався до ЗСУ, у складі 61ОМБР.

Брав участь у звільненні -Миколаївщини, Херсонщини, обороні міст - Соледар, Авдіївка.

27.02.2024р.на точці евакуації в населеному пункті Орлівка Донецької обл. допомогаючи пораненим побратимам, потрапив під ворожий, мінометний обстріл.

І з цього дня, офіційно вважався зниклим безвісти.

Пройшов важкий шлях від солдата, сержанта до офіцера.

Завжди був активним, винахідливим, безвідмовним, наполегливим, сміливим Воїном і мудрим командиром, який беріг особовий склад і захищав кожного солдата.

Так і з'явився його позивний "Адвокат".

А для дружини, сина, мами і всієї великої родини, з моменту зникнення Олександра, потягнувся довжелезний шлях - понад двадцять місяців!

Шлях боротьби, невимовно важкої боротьби, розпачу і надії!

Саша тоді всеж, загинув - доєднався до небесного Воїнства!

Вшануємо пам'ять і чин нашого Героя! - Олександра Гунівенка.

Світла і Вічна пам'ять! Честь!

Відпочивай з Богом!

Україна, за яку ти віддав найдорожче - своє життя, ніколи тебе не забуде!

Дружина, син, мама, уся велика родина - пишаються, пам'ятають і дякують тобі!

Ми не можемо цього змінити, але можемо і будемо пам'ятати, любити і дякувати!

Героям Слава!