Народився 25 червня 1999 року в місті Павлограді Дніпропетровської області.Із юнацьких років відзначався відповідальністю, мужністю та прагненням служити суспільству.Мріяв стати поліцейським і вступив до Дніпровського державного університету внутрішніх справ. Вивчав «кримінальне право».На другому курсі університету він розпочав службу у міському відділі поліції, поєднуючи роботу патрульного з навчанням на заочному відділенні. Після завершення вищої освіти отримав посаду оперуповноваженого.

У листопаді 2022 року Олексій вирушив у службове відрядження до Херсонської області для участі в операціях із зачистки. Відчуваючи, що може зробити більше для захисту України, у березні 2023 року він добровільно приєднався до взводу №2 роти №2 штурмового батальйону №1 «Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова» полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють». За військовою спеціальністю був кулеметником.

Олексій вирізнявся надзвичайно відповідальним ставленням до своїх обов’язків, демонструючи відданість справі, витримку і професіоналізм. Поставлені завдання виконував зразково, своєчасно, ініціативно та з максимальною віддачею.

21 липня 2023 року штурмова група, у складі якої був Олексій, брала участь у штурмі позицій противника поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області. Під час інтенсивного артилерійського обстрілу з боку російських військовослужбовців та підконтрольних їм формувань, Олексій не покинув бойову позицію й вів вогонь у відповідь. Загинув від вибуху боєприпасу, скинутого з ворожого безпілотника над бліндажем.Загинув у віці 24 роки.

За мужність, проявлену в бою, Аратовський Олексій Андрійовичбув посмертно нагороджений Відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих», а також відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «Захисника Вітчизни» і знаком пошани м. Павлоград «За заслуги перед громадою»., посмертно присвоєно звання «капітан поліції».

Олексія поховали в місті Павлоград.

Світла пам’ять Герою. У нього залишилися батьки, сестра та брат.