ПАНЧЕР
15 січ. 2026 р.
Про Героя
- Дата народження22 травня 1996 р.
- Дата загибелі15 січня 2026 р.
- Вік ГерояНазавжди 29 р.
- Місце службиСтарший Лейтенант Спецпідрозділ «ОМЕГА» Національна Гвардія України
Підписатись на пам'ятні події Героя
Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.
Олексій народився 22 травня 1996 року в Лисичанську Луганської області. З дитинства захоплювався спортом, спочатку займався паркуром , потім боксом,а згодом знайшов своє покликання у змішаних єдиноборствах ММА, яким присвятив більшу частину життя.
Майстер спорту України , професійний боєць ММА, багаторазовий Чемпіон України з ММА, Чемпіон турнірів «Кубок Заходу», «Кубок Сходу» та срібний призер «Кубку Центру» , призер чемпіонату Європи, тренер та суддя національної категорії ММА
Олексій тренувався у спортивному клубі «VOIN”
І його тренером був Зінчук Андрій Олександрович.
Льоша завжди говорив, що він дуже багато чому його навчив, що це дуже дисциплінований тренер який чітко та правильно дає настанови у спорті. Та він йому багато чому завдячує.
З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році він вступив у формування до охорони громадського порядку Defender у рідному місті .
Не одноразово їздив на схід з хлопцями, відвозили необхідну техніку та допомогу, також активно займався волонтерською діяльністю , допомагав дитячим будинкам і підтримував тих хто цього потребував .
У 2023 році закінчив Луцький національний технічний університет за спеціальністю «Фізична культура і спорт», після чого продовжив навчання на кафедрі військової підготовки ЛНТУ, свідомо обравши шлях захисника України. Після закінчення кафедри, незабарився та одразу подав документи на службу.
Олексій проходив службу на посаді старшого офіцера спеціального призначення «Омега» Національної Гвардії України.
15 січня 2026 року , Старший Лейтенант Олексій Бондаренко загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Родинське Донецької області.
До останнього він залишався вірним військовій присязі та своєму обовʼязку.
Дівчина Олексія ділиться - «Особисто для мене він був надзвичайною підтримкою та опорою.. цю людину цікавило абсолютно все моє життя, він був надзвичайно турботливим і в душі йому завжди за мене боліло коли мені щось не виходило.. найбільше я памʼятатиму його посмішку, погляд та міцні руки .. »
Його любили і хлопці спортсмени з його клубу, Льоша з своїм характером, наполегливий, завжди ішов вперед, добивався своїх цілей, його учні також згадують його як тренера який багато чому навчив у спорті і виховав їх гідно як спортсменів,
Друзі згадують як людину яка жила позитивом, сміхом і людьми яких він любив
і звісно ж побратими , вони згадують його як відважного , сміливого та сильного побратима
Можливо, хтось після цієї історії по-іншому подивиться на слова «війна забрала ще одного захисника».
Бо за кожним таким «ще одним» є ціле життя, ціла любов… друзі, мрії і люди, які продовжують жити з його пам’яттю.