Механік 
25 жовт. 2022 р.
Про Героя
- Дата народження8 січня 1987 р.
- Дата мобілізації7 серпня 2022 р.
- Дата загибелі25 жовтня 2022 р.
- Вік ГерояНазавжди 35 р.
- Місце служби80-ОДШБр
Підписатись на пам'ятні події Героя
Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.
Руслан Довгополий — Герой, який віддав життя за Україну
Руслан Довгополий народився і виріс на Луганщині, у селі Микільське Міловського району. З дитячих років він був працьовитим, допитливим і небайдужим до всього, що його оточувало. Особливу любов мав до тварин і техніки. Більшість свого вільного часу проводив у гаражі, де власними руками ремонтував мотоцикли та автомобілі. Він умів полагодити майже все і завжди із задоволенням допомагав іншим.
Руслан працював водієм. Але найбільшою цінністю в його житті була не робота, а родина. Він був людиною з великим серцем, для якої близькі люди завжди стояли на першому місці. Мріяв побудувати власний будинок, де за одним столом могли б збиратися всі рідні, де панували б тепло, любов і затишок. Він мріяв зустріти кохану людину та прожити разом усе життя.
Особливе місце в його серці займали племінники. Вони виросли поруч із ним, у його гаражі, де завжди відчували турботу та підтримку. Для них дядько Руслан був прикладом доброти, надійності та сили. Вони знали: якщо потрібна допомога — Руслан завжди прийде на допомогу.
Після початку повномасштабного вторгнення Руслан опинився в окупації. Протягом трьох місяців він не мав можливості залишити рідний край. Згодом, пройшовши складний шлях через Москву, Білорусь, Польщу та Львів, він зміг повернутися в Україну.
Руслан був справжнім патріотом. Він не шукав безпеки за кордоном, бо хотів захищати свою землю. Попри те, що раніше не проходив військову службу через стан здоров’я, він зробив усе можливе, щоб стати на захист Батьківщини. У серпні 2022 року пройшов військове навчання у Великій Британії, а після повернення став снайпером-розвідником 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Побратими згадують Руслана як мужнього воїна і справжнього товариша. Він був майстром на всі руки: ремонтував техніку, допомагав облаштовувати побут, підтримував інших бійців і завжди залишався людиною, на яку можна було покластися.
25 жовтня 2022 року Руслан Довгополий загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Невське Луганської області. Група з одинадцяти українських воїнів потрапила у ворожу засідку. Ніхто з них не повернувся з того бою живим.
Перед останнім виїздом на завдання Руслан сказав своїм рідним слова, які назавжди залишилися в серці:
«Я їду додому. Я вас люблю…»
Ці слова стали його останнім прощанням.
Руслан Довгополий назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів і побратимів — як люблячий син, добрий чоловік, мужній воїн і справжній Герой України.
Світла пам’ять Герою.