Життєвий шлях Сергія Шевцова, розпочався 27квітня 1985року в місті Костопіль, Рівненської області.

Згодом сім'я переїхала жити в село Велика Любаша,Рівненської області, Рівненського району ,де і прожив Сергій решту свого життя...

В дитинстві Сергій був допитливим ,як всі хлопчики любив побешкетувати.Єдине те , що був сором'язливим, тому будучи в дитячому садочку,а потім і в школі завжди відмовлявся брати участь в різних заходах не любив виступати ,розказувати вірші.

1992 рік - Сергій стає учнем 1 класу Великолюбаської школи !-!!! ступенів.

В школі мав авторитет серед друзів,недивлячись, що був стриманим,спокійним легко знаходив спільну мову з однолітками.

Після закінчення 11класів йде на строкову службу до Збройних сил України.

З 2004-2005 роки перебуває на службі у м.Львів, у військах протиповітряної оборони України.

Зарекомендував себе з хорошої сторони,тому по закінченню служби Сергію пропонували підписати контракт і залишитися ,але він відмовився. Звільнився з армії у званні молодшого сержанта.

Після повернення з армії працював на будівництві в Україні і за кордоном.

У 2009 році Сергій одружується.

Зі своєю дружиною Оксаною познайомився в шкільні роки, коли Сергію було 14 років.

І з того моменту,можна сказати все своє життя,провів з нею разом, тільки на жаль таке коротке...

Сергій мав золоті руки,за щоб він не брався,все в нього завжди виходило якнайкраще.Ще будучи в школі ,почав підробляти на будівництві, згодом опанувавши професію працював будівельником. Останній період працював у Франції (Монако)

2016 рік став для Сергія найщасливішим у житті,народився довгоочікуваний і такий омріяний син Давид.Синочок дуже схожий на тата, характером,поведінкою.

Любив грати з татом у футбол і рибалити.

Коли 24 лютого 2022року почалося повномасштабне вторгнення Сергій був за кордоном,працював у Франції, але вже в березні він повернувся додому. Вмовляння рідних на деякий час стримали Сергія і він не йшов до військомату,казав прийде повістка одразу йду. В березні 2023 року

Сергія мобілізували,відпрвляли на службу до Житомира,але він відмовився, разом з ним був його двоюрідний брат, тому він вирішив бути разом з ним в штурмових військах. Пройшов навчання в місті Чернівці ,місті Житомир ,а далі Донецька область .

Він проходив службу на посаді командира

4 -го десантно -штурмового відділення,2-го десантно- штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Завжди був на позитиві,, казав все буде добре Ксюшик,інакше ніяк,адже я маю повезти вас з Давидом покупатися в Монако, я обов'язково повернуся ,головне щоб цілим,,.

24 липня 2023 року життєвий шлях мужнього Захисника і справжнього Героя

Сергія Шевцова закінчився, поблизу населеного пункту Біла Гора, Донецької області.Молодший сержант загинув під час виконання бойового завдання, внаслідок ворожого обстрілу.

У селі Підлужному відкрили меморіальну дошку на честь загиблого воїна.

У місті Костопіль на Алеї Слави, встановлено портрет Героя.

Указом від 22 вересня 2023 року нагороджено загальноукраїнською

відзнакою ,медаллю "За оборону рідної держави"

Указом Президента України

від 12 вересня2023 року нагороджено

орденом "За мужність ІІІ ступеня "

(посмертно)