Туржанський Сергій Олександрович

22.12.1984-13.01.2024

Сергій був надзвичайно мужньою та сміливою людиною, найкращим чоловіком та люблячим татом, вірним другом. Любив життя. Завжди допомагав усім. Турбувався про свою сім'ю, хотів забезпечити їм спокійне та мирне життя

Справжній патріот своєї Батьківщини, Сергійне зміг спокійно всидіти вдома, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Він не вагаючись пішов до військкомату 28.03.2022 року, записався добровольцем та мужньо став на захист Батьківщини в складі ОПБр імені Б.Хмельницького розвідка на посаді «командир розвідувального відділення командир машини розвідувального взводу механізованого батальйону»

На той час мав військовийстаж НГУ і звання Прапорщик, отримав нагороди: кваліфікований знак «Фахівець спецназу 1 класу», за зразкову службу 2 класу отримав «краповий берет».

20.12.2022 року відправився зі своїм взводом неподалік Соледару Бахмутського району в Донецькій область.

Під час виконання бойового завдання -розвідувальної операції ,вивів із засідки всю свою групу живими.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.03.2023 року, генералом ЗалужнимВ.Ф. Сергій був нагороджений почесним нагрудним знаком "Золотий Хрест за мужність та успішне виконання бойових завдань.

В продовж всієї служби сумлінно виконував накази та бойові завдання, вивозив з поля бою 200 та 300 побратимів, був оператором БПЛА за допомогою яких знищував окупантів. За його участі було знищеного безліч ворожої техніки та живої сили.

Сергій був хоробрим воїном і вірним побратимом, який пройшов чимало запеклих боїв. Його сміливість, гумор і незламний дух надихали бойових товаришів навіть у найтяжчі моменти війни. Побратими для нього стали другою родиною і він вірив, що не має права покинути їх, поки вони на передовій

Загинув 13.01.2024 року під час виконання бойового завдання неподалік села ВеселеДонецької області. В машину влучив ворожий снаряд. Сергій розвернув машину в свій бік, підставивши себе під ворожі осколки, врятувавши цим життя своїм побратимів. Завдяки цьому вчинку він був нагороджений Президентом орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Сергій віддав своє життя за цілісність і незалежність України і за нас з вами.

Нагороджений Нагрудним знаком військової частини ОПБр, а також присвоєно звання «Почесного громадянина міста Південноукраїнськ» (посмертно).

Поховали Сергія на кладовищі «Сальків» в селі Проців Київської області

У Сергія залишились дружина, син та донька,яким на момент загибелі тата було 1і 10 років відповідно .