Сергій- молодший сержант, командир гранатометного відділення. Він народився в Чечено-Інгушетії, однак справжньою домівкою для нього стала Україна — земля, на якій минули його дитинство, юність і доросле життя. Він вирізнявся добрим серцем, чесністю і наполегливим характером людини, що звикла до праці, відповідальності й честі.

Сергій мав безліч планів та мрій, які впевнено втілював, будуючи майбутнє для своєї дружини та двох синів. Але з початком повномасштабного вторгнення він без вагань прийняв рішення йти боронити Батьківщину.

У березні 2022 року, залишивши позаду мирне життя та обійми рідних, Сергій став до лав захисників у складі 113-ї окремої бригади територіальної оборони, 122-го батальйону. З перших днів служби він воював на Ізюмському напрямку, проявляючи стійкість, рішучість і готовність підтримати побратимів у найскладніших ситуаціях.

Після звільнення Ізюма підрозділ був передислокований на Донеччину. У важких боях Сергій Сливка залишався вірним своєму обов’язку та побратимам, ніколи не ховаючись за чужими спинами.

06 лютого 2023 року в районі населеного пункту Дружба Бахмутського району Сергій загинув, виконуючи бойове завдання. Йому було лише 37 років.

За проявлену мужність та самопожертву він відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.