ГО «УКРАЇНСЬКИЙ ШТАБ МІЖНАРОДНОЇ ДИПЛОМАТІЇ»

Стельмах
Дмитро

Смайлик
19 січ. 2025 р.
Image

Стельмах
Дмитро

Смайлик
19 січ. 2025 р.
Image

Стельмах
Дмитро

Смайлик
19 січ. 2025 р.
Image

Про Героя

  • Дата народження27 жовтня 1998 р.
  • Дата мобілізації1 листопада 2022 р.
  • Дата загибелі19 січня 2025 р.
  • Вік ГерояНазавжди 26 р.
  • Місце службиДПСУ ВПС «Нижанковичі» 7 прикордонний Карпатський загін. Загинув поблизу Н.п Григорівка Донецької області
Підписатись на пам'ятні події Героя

Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.

“Мій Дмитро — Герой і Янгол нашої родини”

Мого Дмитра не назвеш гучним, пафосним чи показним. Він був справжній. Спокійний, врівноважений, сильний душею. Він не кричав про свою мужність — він просто нею жив. Коли розпочалася війна, він не вагаючись уклав контракт з Державною прикордонною службою. Сказав мені коротко: “Я маю йти. Хто, як не ми?” — і в тих словах було все: любов до України, до нас, і готовність захищати.

Дмитро служив оператором БПЛА. Він був очима своїх побратимів — з неба бачив те, чого не бачив ніхто інший. Його дрон — то був його фронт. Його розум, уважність і технічна майстерність не раз зупиняли біду.

Він був для нас не просто чоловіком і батьком — він був нашою опорою, серцем нашої сім’ї. Людина, у якій завжди було стільки світла, тепла і сили, що ним хотілося грітися щодня. Він умів підтримати словом, посмішкою, одним лише поглядом. Завжди спокійний, врівноважений, але всередині — справжній воїн, який ніколи не відступав від своїх принципів і віддано любив Україну.

Для сина він був прикладом мужності, чесності та доброти. Він навчив його тримати слово, вірити в себе і ніколи не боятися труднощів. Його любов і турбота залишили в наших серцях незгасний слід.

Ми пишаємося ним. Болить, що його більше немає поруч, але ми відчуваємо його в кожному подиху вітру, у промені сонця, що торкається обличчя. Він завжди з нами — у пам’яті, у серці, у нашій крові.

Мій Дмитро залишив по собі не порожнечу, а світло. Він навчив нас жити з гідністю, вірити в добро і любити Україну. Я бачу його в очах нашого сина — у кожному рішучому кроці, у кожному слові “тато”.

Тепер він не з нами фізично, але я відчуваю — він поруч. Його тепло, його присутність, його любов — живуть у нашому синові, в мені, в кожному промені сонця, у кожному пориві вітру. Коли нам важко — ми піднімаємо голову в небо. Бо там він — наш янгол у формі, з хоробрим серцем, що назавжди залишилося з нами.

Я не перестану говорити нашому синові, ким був його тато. Я навчу його бути сильним, чесним, вірним. Як тато. Як герой. Як янгол, який нас береже з небес.

Дописи про Героя

На жаль, дописи для цього Героя поки відсутні