Про Героя
- Дата народження7 квітня 1993 р.
- Дата мобілізації9 травня 2023 р.
- Дата загибелі31 серпня 2023 р.
- Вік ГерояНазавжди 30 р.
Підписатись на пам'ятні події Героя
Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.
Черноштан Степан Олександрович. Народився
7.04.1993 року м.Калуш Івано- Франківської обл.
Степан Черноштан народився в місті Калуш Івано- Франківської обл, куди мама поїхала в гості.Але сім'я проживала в м.Шостка Сумської області,де і пройшло дитинство та зрілість Степана.
Хлопець зростав в любові та дружності,в сім'ї,де ще був молодший брат і вся відповідальність за нього була обов'язком Степана.
Дуже відповідальним і старанним учнем зарекомендував себе! Був президентом школи!
Після закінчення школи,у 2010 році поступив у Київський національний університет будівництва та архітектури,на спеціальність,, інженер - проектант .Після закінчення,якийсь час працював за спеціальністю,потім пробував себе у другій сфері,але зупинився на роботі проектанта в БТІ ,,LexStatys,,- експертно- правова компанія.Колеги з теплотою згадують його.
У 2019 році одружився на коханій дівчині Альоні і у 2022 році у них народився синок Тимофійко.
Коли почалася повномасштабна війна, він часто говорив про фронт,і коли йому вручили повістку, не вагаючись пішов служити!
Батькам він сказав лише після того, як пройшов медичну комісію: «Я знаю, кого захищатиму. Я знаю, за що буду воювати».
Степан проходив службу в 4-ій бригаді оперативного призначення, де був гранатометником.
Він мріяв бачити як росте його син, його копія.
Найбільша мрія - маленька донечка, яка уже не здійсниться. Він дуже сильно любив своїх батьків, мене та сина. Мріяв жити у вільній країні. Степан усією душею був відданий своїм побратимам і говорив:
«Хлопців не залишу, без них - нікуди. Я з ними до кінця». Побратими досі відчувають його підтримку з небес. "Він навічно буде з нами", - розповіла дружина загиблого Альона.
«Чудовий син, чоловік і батько. Людина слова, відповідальний. Був опорою та надією для своєї сімʼї."
Безмежно кохав свою дружину та обожнював маленького синочка. Мріяв про власний будинок, вівчарку та донечку», - додала його мама Ірина Степанівна.
Загинув 31 серпня 2023 року поблизу села Кліщіївка на Бахмутському напрямку Донеччини. Він отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Поховали Героя в селі Мартусівка на Київщині.
У Степана залишилися дружина Альона, син Тимофій, мама Ірина, тато Олександр, брат Олександр, друзі,колеги, побратими.
Нагороди: орденом «За мужність» III ступеня;
відзнакою «Честь. Слава. Держава» від Київської міської ради;
Відзнака президента України «За оборону України»