Народився в с. Ребедайлівка, Черкаської області.

Навчався 9 класів в сільській школі, згодом переїхав до Києва, де довчився до 11 класу

Навчався в Державному університеті інфраструктури і технологій за спеціальністю «Рухомий склад залізниць». Закінчив бакалаврат та магістратуру з відзнакою

Після успішного завершення університету Віктора запросили на роботу до ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ».

У 2018 році призвали на строкову службу до Державної прикордонної служби України

Після якої він повернувся до улюбленої роботи і за плідну працю у 2021 році був призначений керівником відділу.

З перших хвилин повномасштабного вторгнення Віктор не мав жодних сумнівів, де буде його місце — у лавах Збройних сил України. Вже на другий день війни, після забезпечення безпеки рідним, він добровільно прийшов до військкомату та був зарахований до 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу. В складі якої брав участь в обороні столиці. Там отримав посаду кулеметника, та виконував бойові завдання на Донеччині, у Покровському районі. Після ротації Віктор не покидав зусиль, пройшов навчання в Англії та розпочав новий етап своєї військової служби — у сфері безпілотних систем. В жовтні 2022 року успішно пройшов навчання на керування FPV-дронами. За мужність і відданість був відзначений почесним знаком «Сталевий хрест». В лютому 2023 року успішно завершив навчання та отримав сертифікат пілота ударних БПЛА в спеціальності «оператор БПЛА мультироторного типу» Після чого також виконував свої обовʼязки на Донеччині, вже в складі сил безпілотних систем. Навіть на передовій він власними силами продовжував здобувати знання та навички, задля забезпечення якісної роботи та покращення виконання бойових завдань. За сумлінну працю та захист держави отримав нагороду за оборону міста Торецьк в серпні 2023 року. Та почесну відзнаку «золотий хрест» в листопаді 2023 року. В січні 2024 року здійснив перевод до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Галицького. Де отримав військово-облікову спеціальність та посаду зовнішнього пілота в складі екіпажу БпАК. З квітня 2024 року виконував бойові завдання на Донеччині. В липні, в ході виконання чергового завдання, отримав поранення. Після лікування повернувся на передові позиції й сумлінно продовжував боротьбу. Не зважаючи ні на що Віктор стояв на захисті своєї країни, пліч о пліч з побратимами боровся за майбутнє для кожного з нас. Завоював звання молодшого сержанта та обійняв посаду командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів В березні 2025 року отримав нагороду за оборону міста Часів Яр У кожному підрозділі, на кожній посаді він прагнув досконалості: здобував нові знання, ініціював зміни, брав на себе відповідальність і завжди був прикладом для побратимів. Віктор ніколи не залишався осторонь, завжди йшов уперед і віддавав себе справі без залишку.