Кравченко Віталій Володимирович — молодший сержант Збройних Сил України, військовослужбовець 25-го окремого стрілецького батальйону.

З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Віталій був готовий стати на захист своєї держави та без вагань боронив рідну землю.

28 лютого 2022 року, на підставі наказу ВГК ЗСУ №32-2022, відповідно до Указу Президента України про загальну мобілізацію №69/2022 від 24.02.2022 року, Кравченко В.В. був призваний до лав Збройних Сил України. Військову службу проходив з 14 березня 2022 року згідно з наказом №4.

За час служби Віталій проявив себе з найкращої сторони. Його щиро поважали побратими. Він був сміливим, надійним, умів у потрібний момент підняти бойовий дух — як собі, так і братам по зброї. Його патріотизм і лідерські якості були відзначені командуванням, після чого його призначили командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти.

З 11 липня 2022 року Кравченко Віталій безпосередньо брав участь у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення й інтересів держави, перебуваючи в районі населеного пункту Лисичанськ Луганської області.

Загинув Герой 22 вересня 2022 року в ході бойових дій у місті Лисичанськ Сєвєродонецького району Луганської області. Травми та причини смерті безпосередньо пов’язані із захистом Батьківщини.

Віталію Кравченку назавжди 38 років — за два дні до загибелі він відзначив свій день народження.

Віталій народився у Києві. Навчався у столичній школі №127. Працював комірником. У вільний час захоплювався футболом.

Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист рідної країни у лавах Збройних Сил України. Служив у 25-му окремому стрілецькому батальйоні, обіймав посаду старшого стрільця.

Про Віталія з любов’ю згадує його кохана Наталя:

«Був справжнім патріотом своєї Батьківщини. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем в ЗСУ. Був добрим, чуйним, з почуттям гумору. Дуже любив дітей, племінників, похресників. Моїх дітей від попереднього шлюбу любив як своїх, і діти відповідали йому взаємністю, бо відчували справжню турботу. Був люблячим і коханим чоловіком, сином, братом, хрещеним батьком. Щирий і добрий душею, справжній чоловік».

Поховали воїна на Лісовому кладовищі у столиці.

За мужність і відданість Україні Віталій Кравченко був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

В епітафії на його пам’ятнику викарбувані слова:

«Я в бою за волю пішов в далечінь,

За правду і долю нових поколінь…»

І ці слова — справді про нього.

Назавжди в наших серцях.

Вічна пам’ять Герою. 🕯️