Юра є для мене найкращим братом, другом та кумом. Юра найдобріша людина яку я знаю.
Він не вважав себе героєм. Завжди посміхався у відповідь на слова про мужність і казав, що просто робить те, що потрібно для нашої держави. Але для нас він назавжди залишиться втіленням справжньої відваги, честі та безмежної любові до своєї землі.
Пам'ятаю його погляд — спокійний, глибокий, у якому навіть у найважчі хвилини не було страху. Він умів розрадити одним словом, підтримати тоді, коли в самих опускалися руки. Його дзвінки з фронту завжди починалися з бадьорого: «У мене все добре, як ви там?». Юра більше хвилювався за наш спокій, ніж за власне життя під обстрілами.
Юра загинув захищаючи наше майбутнє. Біль цієї втрати не вщухне ніколи, але тепер він, як і тисячі наших захисників і захисниць тримає небо у лавах Небесного війська. Я пам'ятаю кожне його слово, кожну посмішку і кожен вчинок. Герої не вмирають, поки живе пам'ять про них у наших серцях. Слава Захиснику!