ГО «УКРАЇНСЬКИЙ ШТАБ МІЖНАРОДНОЇ ДИПЛОМАТІЇ»

Андрій
Іванов

ІСПАНЕЦЬ
22 лист. 2025 р.
Image

Андрій
Іванов

ІСПАНЕЦЬ
22 лист. 2025 р.
Image

Андрій
Іванов

ІСПАНЕЦЬ
22 лист. 2025 р.
Image

Про Героя

  • Дата народження25 листопада 1979 р.
  • Дата мобілізації1 вересня 2014 р.
  • Дата загибелі22 листопада 2025 р.
  • Вік ГерояНазавжди 45 р.
  • Місце служби92 ОШБр, старший сержант-командир міномета
Підписатись на пам'ятні події Героя

Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.

11 років війни на «нулі» - це шлях, який під силу лише людині зі сталі!

АНДРІЙ ІВАНОВ був справжнім патріотом своєї Батьківщини. Народився у селищі Золочів Харківської області, випускник місцевої гімназії №1, спортсмен, колишній прикордонник та працівник ВСП «Полтавський ЦМКР» АТ «Укрзалізниця».

1 вересня 2014 року він свідомо залишив мирне життя та добровільно став на захист територіальної цілісності України. З того дня фактично понад 11 років безперервно перебував у бойових діях.

Його бойовий шлях охоплює найгарячіші напрямки війни: Донеччину та Луганщину під час АТО/ООС (Щастя, Станиця Луганська, Трьохізбенка, Сватове), оборону рідного Харкова у лютому 2022 року, звільнення Балаклії та Куп’янська під час Харківського контрнаступу, бої за Бахмут та Часів Яр, оборону Покровського напрямку, участь у стратегічній Курській операції 2024–2025 років…(це лише частина населених пунктів, їх значно більше, і всі вони підтверджені документально).

За роки служби бойові заслуги Андрія були відзначені численними державними та відомчими нагородами, зокрема:

Орден «За мужність» III ступеня (2022 р.);

Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» (2023 р.);

Медаль «Захиснику Вітчизни» (2020 р.);

Нагрудні знаки та відзнаки Міністерства оборони України «Знак пошани» (2017 р.),

«За зразкову службу» (2022 р.);

Відзнака Міністра оборони України «10 років сумлінної служби» (2024 р.);

Відзнака командира 92-ї ОШБр. «Честь і доблесть» ІІ ступеня (2024 р.);

Медаль «Івана Сірка» за доблесть, честь і славу (2019 р.);

Медаль «100 років 92-й ОМБр» (2018 р.);

Нагрудний знак «Учасника АТО» (2015 р.);

Одного разу Андрій сказав: «Я роблю все, що можу, щоб ця війна не передалася нашим дітям».

Свій останній бій Андрій прийняв 25 жовтня 2025 року в районі населеного пункту Новий Донбас на Покровському напрямку.

Навіть після отриманих важких поранень він протягом наступного місяця боровся за життя в реанімації лікарні ім. Мечникова, демонструючи виняткову силу духу та незламну волю.

22 листопада 2025 року, за три дні до свого 46-річчя, його серце зупинилося.

Без батька залишилися син і донька, для яких він був цілим світом і головним захисником!

Дописи про Героя (1)

І
Ірина Іванова, дружина
6 квітня 2026 р.

Поруч з Андрієм я завжди почувалася захищеною, нічого не боялася — знала, що він сильний і завжди мене врятує.Він був асом своєї справи. Він умів усе: і смачно готувати, і розсмішити.

З ним було добре жити…

Найкращий чоловік. Назавжди мій Герой 🤍