12 травня 2005 року Тєлєбєнєв Артем був призваний на строкову службу у прикордонні війська, у місті Форос, Ялтинської міської громади, Автономної Республіки Крим. Після закінчення служби познайомився з майбутньою дружиною Яною, разом з якою у 2007 році переїхав у місто Ірпінь. З 2010 до 2014 року Артем здобував професію юриста у Національному університеті державної податкової служби України. До 2011 рокуспробував себе у різних професійних сферах, адже як пригадує дружина, хлопець завжди хотів мати власну справу і наполегливо думав як себе реалізувати. Поштовхом до переїзду у Київ для пари стало виселення із зйомної квартири у Ірпені у 2011 році. Цей момент став відправною точкою у відкритті власної справи Артема: із з початку - невеличка торговельна точка із продажу ранкової кави, а згодом пара відкрила кав’ярню із свіжоювипічкою власного виробництва. 2014 року Артем приймав активну участь у боротьбі проти російської агресії на сході України, був волонтером та активно допомагав грузинському легіону, за що у 2017 році бувнагороджений нагрудним знаком “Волонтер України” та відзнакою за благодійність. 2015 року Яна та Артем одружилися. З жовтня 2020 року разом з дружиною були курсантами школи снайперів "Дике поле". Пізніше, у 2021 році Артем вступив до лав Соломянського ТРО та був резервістом. З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України у 2022 році, Артем Тєлєбєнєв став на захист держави та вступив до лав 241 бригади 130 батальйону ТРО міста Києва. Брав участь у обороні аеропорту Жуляни та у звільненні міста Ірпінь, пізніше направлений на Харківський напрямок. Як командир відділення Артем завжди піднімав бойовий дух побратимів та був справжнім прикладом для підлеглих.