Сергій Пенюк
Пенюк Людмила
16 вер. 2026 р., 17:00
Боляче…
Коли розумієш, що рідної людини вже немає на цій землі, а серце вперто чекає- мов дитина, що не вміє відпускати.
Чекає голос, кроки, усмішку…, а приходить лише тиша...
Пенюк
16 вер. 2026 р., 16:55
Три роки без тебе.... Три роки,як моє серце живе на полі, де ти залишився серед обстрілів.Кажуть, час лікує, але він лише навчає дихати з порожнечею всередині.
Я горджуся тобою, мій сину.Ти був світлом, що не сховалося, коли навкруги темніло.